Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
2026.05.16
11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
2026.05.16
10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
2026.05.16
10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ
Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку
2026.05.16
09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
2026.05.16
09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
2026.05.16
07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
2026.05.15
11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
2026.05.15
11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Інша поезія
Голос из тишины (часть вторая)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Голос из тишины (часть вторая)
Готов ли? То себя спроси и себе ответь.
Искажение света переломится в сушумне, разобьет кванты, испарит чет
и нечет, перевернет чашу, обрушит свод. Ополоумеют люди, осатанеют,
искривленным позвоночником мучатся будут. Обрушенный свод место не
удержит,
на головы упадет. Вкрапления заставят речь изменить и спалят карму.
Обмельчает человек, раздвинутся глаза, уплощится череп.
Резко все изменится и вернется Мессия, о котором человек
ждущий просит. Ждущий узнает, вспомнит, дрогнет, отвернет и поставит
свет свой снова, удержит пламя и щит сотворит.
Сомневающийся изменит облик, переварит семя новой звезды,
отгадает, кому себя поставить мог, да не успел.
Жалобщики злые, не верящие и не дающие верить утвердятся,
что неверием своим щиты сотворить не смогли.
Накрытый щитом себя отпустит, Времю доверится, отечет, разбуется, извергнет и испьет.
А после накопленный свет сорвет дом, отгородит и примет новый облик.
Исправлению подлежат, кто миром, усилием, успокоением, развитием, договором, мудростью,
жалостью, честностью, любовью, прилежностью свет собирали, горя не делали,
милость раздавали, красоту не мяли, чужого незарились.
Извергнутый из них свет вернется и окутает, подстелит и свету
Новому место даст. Испаренная карма в новый счет откроет План.
Успеешь стать Свеченосцем - и есть Спасение.
Отрицай свое счастье, отрицай свой род, упрекай, что помощи нет,
но не гаси огня, которым себя спасти сможешь.
Не лей свет - собирай. Рек чужестранный человек
планеты северная космическая соседняя семья".
В лесу звонкоголосая тишина, среди гламурных ветвей.
Молчит друг Ворон - страж болотистых зыбей.
Взгляд в разлитое плесо Млечного Пути, другу слова благодарности.
Приветствие и до встречи - еще двум сестрам Земли.
Движение - это жизнь. Пора идти...
2011г.
Искажение света переломится в сушумне, разобьет кванты, испарит чет
и нечет, перевернет чашу, обрушит свод. Ополоумеют люди, осатанеют,
искривленным позвоночником мучатся будут. Обрушенный свод место не
удержит,
на головы упадет. Вкрапления заставят речь изменить и спалят карму.
Обмельчает человек, раздвинутся глаза, уплощится череп.
Резко все изменится и вернется Мессия, о котором человек
ждущий просит. Ждущий узнает, вспомнит, дрогнет, отвернет и поставит
свет свой снова, удержит пламя и щит сотворит.
Сомневающийся изменит облик, переварит семя новой звезды,
отгадает, кому себя поставить мог, да не успел.
Жалобщики злые, не верящие и не дающие верить утвердятся,
что неверием своим щиты сотворить не смогли.
Накрытый щитом себя отпустит, Времю доверится, отечет, разбуется, извергнет и испьет.
А после накопленный свет сорвет дом, отгородит и примет новый облик.
Исправлению подлежат, кто миром, усилием, успокоением, развитием, договором, мудростью,
жалостью, честностью, любовью, прилежностью свет собирали, горя не делали,
милость раздавали, красоту не мяли, чужого незарились.
Извергнутый из них свет вернется и окутает, подстелит и свету
Новому место даст. Испаренная карма в новый счет откроет План.
Успеешь стать Свеченосцем - и есть Спасение.
Отрицай свое счастье, отрицай свой род, упрекай, что помощи нет,
но не гаси огня, которым себя спасти сможешь.
Не лей свет - собирай. Рек чужестранный человек
планеты северная космическая соседняя семья".
В лесу звонкоголосая тишина, среди гламурных ветвей.
Молчит друг Ворон - страж болотистых зыбей.
Взгляд в разлитое плесо Млечного Пути, другу слова благодарности.
Приветствие и до встречи - еще двум сестрам Земли.
Движение - это жизнь. Пора идти...
2011г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
