ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Январь
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-01 14:49:00
Переглядів сторінки твору 6939
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.765 / 5.5  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 15:32:17 ]
Поездной ритм :)
За "Комисионное блюдце луны", "преисподню огромной страны" и "крест из распахнутых рук" можно простить "сердце, рвущееся на части от восхищения".
Единственное, что вызывает сомнение: "Встать на колени". Есть "стать на колени". А встать можно с колен.
ПС. Надеюсь, я не чересчур требовательна? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 15:42:45 ]
Совершенно верно! Спасибо. Не уследил. Осталось после правок. Ваша требовательность очень уместна.
"сердце, рвущееся на части от восхищения" - умышленная патетика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 16:58:27 ]
"знамя тревог, которые будут не с нами" - тогда зачем вам эти тревоги? (с доброжелательным намерением понять ваш стих...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:01:08 ]
Для меня это очень хороший и емкий образ.
Во первых, это образ знамени, выносимого с поля боя. Хочешь, не хочешь - а спасай! Прижимай к груди!
Во вторых, мир сам по себе опасен, тревожен, загадочен... На лирического героя и его мир с немыслимой силой давит окружающая безбрежность. И она не всегда дружелюбна. Это участь любого человека в мире. И от этого никуда не деться.
Вот все это и трансформируется в чувства, которые он несет с собой. И в его надежду, которая граничит с уверенностью, что все это"будет не с нами".
Короче говоря, то все вокруг плохо, и с этим ничего не поделаешь. Но лирический герой приложит усилия и все это будет не с нами. Хотя образ значительно глубже.

Спасибо, что читаете.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:05:23 ]
что-что на ЛГ давит? окружающая безбрежность? но как же она может давить - это ведь свобода... свобода недружелюбна? хмм...

всё вокруг плохо? ого! да почему же? опять ваше загадочно-несменное "селяви"? а кто же объяснит несмылшёнышу правду жизни? "селяви" - это отмазка, простите за откровенность...
:)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 20:27:28 ]
Я говорю, прежде всего, о социуме и его условностях, а не об абстрактной свободе. Ви не можете не согласиться, что жизнь в мире непроста, даже у счастливых и свободных людей) Тоесть, вы спорите со мной ради спора, прекрасно понимая сам предмет.
И потом, я не могу отвечать за лирического героя. Автор и ЛГ - это совсем разные вещи.
А для автора все вокруг совсем не плохо. Очень даже наоборот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:46:54 ]
я спорю с вами не ради спора, а для того, чтобы показать вам внутренние конфликты в вашем стихе...
вам не травится это слушать, а радует только похвала? Ну что же, я не настаиваю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 20:54:57 ]
Ну конечно же вы неправы - почему вы решили, что мне не нравится это слушать? Критика вещь нужна и полезная, кто с этим не согласится. Да и потом: любой разговор вокруг произведения только на руку этому произведению.
Для меня весь вопрос в том, что "внутренний конфликт" делает произведение итереснее, богаче, глубже. Неинтересно то произведение, которое движется только в одном направлении)
Или вы не согласны с моими предыдущими коментариями? Где вы отыскали "внутренний конфликт" в моих объяснениях? Если я сказал что-то невнятно или непонятно, я попробую снова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:59:34 ]
"внутренний конфликт" - это несостыковка смысла, я это имела ввиду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:02:02 ]
"конечно же вы неправы" - ах, Хуан, теперь я даже не осмелюсь думать обратное... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 21:04:07 ]
Ваше право)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 21:37:07 ]
"но как же она может давить - это ведь свобода" - ах, Оля, вы еще, к счастью, не знаете, как невыносимо может давить свобода и безбрежность. но ваш не-опыт - еще не повод отрицать этот опыт у другого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 17:41:03 ]
ну кого ж Ви мені нагадуєте?..
добре, не буду голову ламати )).

чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:02:29 ]
Ви мені теж когось постійно нагадуєте.
Скоро голова лусне.)
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 18:58:02 ]
Сумно, зимно, але ж так гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:03:05 ]
Але ж так зимно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 20:01:29 ]
Ваші вірші читаю, мов учень з хрестоматії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 21:05:36 ]
Не перебільшуйте, Володимире.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:23:48 ]
Гарний вірш, січневий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 16:18:16 ]
Дякую вам, Василю.