щось, Грені, я тебе не зрозумів. при чому тут ноги? я ж не на нозі штопаю. може в вас кухвайкою називають шось інше, а в нас - це такий собі універсальний демісезонний ватний піджак. літом в ній - прохолодно, а взимку - тепло. так що скидаю її практичс лише кілька разів на рік - коли ходжу в лазню. як правило перед Різдвом і перед Паскою.

Та кухвайка - вона і в Африці кухвайка :) Просто я тільки-но зараз допетрала, чого до неї шкарпетка пришита - шоб зручно було штопати, а я ж подумала, що ті шкарпетки, так_сказать, стаціонарно до неї пришиті... тіпа комбінезона :))

О, нова відмазка, ще один пункт до статей Алекса Фо і Сергія Осоки:

Ну мене сам Сергій Татчин хвалить!) А сам Сергій Осока позаздрив білою заздрістю фінальній стрічці мого вірша! (С)

Аж сам Валерій Хмельницький позаздрив білою (чорною? :) сіро-буро-малиновою? :) ) заздрістю! :)))

В ватному піджаку прохолодно влітку? :)))))) Ярославе, а ти де живеш - за полярним колом? :)))

Дякую, Марійко!)

Та на здоров"я, Валерію!)

:)

А-а-а... Дійшло нарешті. А підколінки - то шо таке?

типу гетрів у футболістів. шкарпетки такі довгі. чи високі)

(Давлячись сміхом):
- Ярославчику... а ти фотку свою - у кухвайці і підколінках - на аватарку постав, га? :))

Лиш у кухвайці і підколінках? :))) Ще, чого доброго, забанять тоді Ярослава...))) На що підбиваєте, Грені?)))