То я про наголос, а не про "обліко моралє" :)

Та я знаю, Грені, що авторський наголос дозволяється лише майстрам.:) Але я вже все те, що призначалося для любительського рівня, опублікував. Не розраховував, що так довго буду заробляти той статус.:)

Дякую, Богдане!
Просто в мене така манера називати вірші - не тим, що напрошується (бо для мене це видається банальним, я вже тоді краще ставив би три зірочки). А тим, що мені видається, можливо, навіть трішки несподіваним, а тому - по савоєму цікавим.

Дякую, Сергію! Згоден, що він не досконалий. А особливо стрічка " Мовчання ягнят...")
А мило ваше не працює чомусь. Лист повернувся(

швидше " мовчання заручених")
мило не працює? /старанно милить... пускає бульки/ всьо парцює.

файний текст /перечитуючи/

Та просто такий образ виник... Це - особисте...

Дякую, Василю! Ще подумаю!

Дякую, Сергію! Приємно, що оцінили це місце. Воно також мені видається гарною знахідкою!
А з отим зАміжній - навіть не знаю. Якщо щось поміняю то навряд чи зможу зберегти оте перегукування першого й останнього куплетів між "не незайманістю" і "невинністю".

(Ледве тримаючись, аби не розсміятися):
- А може, авторові "воно видається таким поетичним-поетичним-поетичним (ну слово з таким наголосом)"?
(Не витримує, пирскає і тікає) ;))

Грені, ну мене сам Сергій Татчин хвалить!) А сам Сергій Осока позаздрив білою заздрістю фінальній стрічці мого вірша!)
А ти пирскаєш і тікаєш! Краше б піч пальчиком колупала. Може й тебе хто б у той замІж узяв (якщо ти ще не взята) Хоча - що там доброго, у тому заміжжі?
[плюється, в серцях клікає на кнопку (відправити), а потім усміхається і з величезною насолодою продовжує церувати свої діряві шкарпетки]

Ярославе, "самі" - люди доброзичливі, чом би їм і не похвалити окремі вдалі місця у твоїх віршах? А весь вірш можна буде назвати вдалим тоді, коли ти САМ СЕБЕ зможеш, шо називаєцця, "без зазрения совести" похвалити. Ну, і я - теж... ;))
Піч колупати не буду, бо ще розвалиться. Ну, кому потрібна гарна, розумна, терпляча, добра і незалежна жінка?! Правильно - нікому :))
Але я не переживаю - замУжем я вже була, і - ти не повіриш, з якими просвітленими обличчями виходять люди із ЗАГСу, тримаючи в руках свідоцтво про розірвання шлюбу!! :))
О, до речі, спасибі, що нагадав...
(дістає з шухляди "обтрушену" лампочку, клубок ниток і заходжується біля купи шкарпеток)

Поезія, Грені, це справа третя... Поділилася б досвідом - як це з лампочкою? Бо замучився вже з тими шкарпетками...
[бере двома руками старі ножиці з одним обламаним вушком, зубами натягує шкарпетку і пробує відстригти її від поли старої кухвайки]

Шкарпетка, пришита до кухвайки?! Гм... Я стісняюся спитати: а це в тебе кухвайка така довга чи ноги такі короткі?.. ;))
Як-як - запихаєш лампочку в шкарпетку, та й штопаєш на ній. Зручно :)