ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ІМ'Я



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-05 21:28:46
Переглядів сторінки твору 9106
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 21:52:04 ]
"ЗАміжній"?! Змилуйся... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:11:11 ]
То я про наголос, а не про "обліко моралє" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:28:56 ]
Та я знаю, Грені, що авторський наголос дозволяється лише майстрам.:) Але я вже все те, що призначалося для любительського рівня, опублікував. Не розраховував, що так довго буду заробляти той статус.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 22:31:54 ]
Ярославе, вірш гарно сприймається. Але тема імені... Чи це головне у цьому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:55:02 ]
Дякую, Богдане!
Просто в мене така манера називати вірші - не тим, що напрошується (бо для мене це видається банальним, я вже тоді краще ставив би три зірочки). А тим, що мені видається, можливо, навіть трішки несподіваним, а тому - по савоєму цікавим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 22:36:11 ]
вірш дуже добрий - емоція/почуття/сюжет... парурим:)
але виконання - технічно - не на висоті.
враження гарне, але неоковирності виконання нівелюють враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 23:12:33 ]
Дякую, Сергію! Згоден, що він не досконалий. А особливо стрічка " Мовчання ягнят...")
А мило ваше не працює чомусь. Лист повернувся(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 16:18:57 ]
швидше " мовчання заручених")
мило не працює? /старанно милить... пускає бульки/ всьо парцює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 16:24:53 ]
файний текст /перечитуючи/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 23:00:37 ]
Заінтригував - і що це за дивовижне ім'я?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 23:08:05 ]
Та просто такий образ виник... Це - особисте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 00:10:39 ]
Умовно звільнені - це добре.
Трішки підшліфувати - взагалі класно буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 09:08:11 ]
Дякую, Василю! Ще подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 07:05:06 ]
таке красиве закінчення, що аж аж! дивуюсь твоєиу імені... от це один з нечастих випадків, коли мені трохи заздрісно, що не я це сформулював))).

А от щодо "заміжній", то з тим наголосом, нмсд, щось тре робити. Ну страшенно псує враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 09:14:16 ]
Дякую, Сергію! Приємно, що оцінили це місце. Воно також мені видається гарною знахідкою!
А з отим зАміжній - навіть не знаю. Якщо щось поміняю то навряд чи зможу зберегти оте перегукування першого й останнього куплетів між "не незайманістю" і "невинністю".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 13:55:27 ]
(Ледве тримаючись, аби не розсміятися):
- А може, авторові "воно видається таким поетичним-поетичним-поетичним (ну слово з таким наголосом)"?
(Не витримує, пирскає і тікає) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 16:48:40 ]
Грені, ну мене сам Сергій Татчин хвалить!) А сам Сергій Осока позаздрив білою заздрістю фінальній стрічці мого вірша!)
А ти пирскаєш і тікаєш! Краше б піч пальчиком колупала. Може й тебе хто б у той замІж узяв (якщо ти ще не взята) Хоча - що там доброго, у тому заміжжі?
[плюється, в серцях клікає на кнопку (відправити), а потім усміхається і з величезною насолодою продовжує церувати свої діряві шкарпетки]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:17:41 ]
Ярославе, "самі" - люди доброзичливі, чом би їм і не похвалити окремі вдалі місця у твоїх віршах? А весь вірш можна буде назвати вдалим тоді, коли ти САМ СЕБЕ зможеш, шо називаєцця, "без зазрения совести" похвалити. Ну, і я - теж... ;))
Піч колупати не буду, бо ще розвалиться. Ну, кому потрібна гарна, розумна, терпляча, добра і незалежна жінка?! Правильно - нікому :))
Але я не переживаю - замУжем я вже була, і - ти не повіриш, з якими просвітленими обличчями виходять люди із ЗАГСу, тримаючи в руках свідоцтво про розірвання шлюбу!! :))
О, до речі, спасибі, що нагадав...
(дістає з шухляди "обтрушену" лампочку, клубок ниток і заходжується біля купи шкарпеток)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:34:51 ]
Поезія, Грені, це справа третя... Поділилася б досвідом - як це з лампочкою? Бо замучився вже з тими шкарпетками...
[бере двома руками старі ножиці з одним обламаним вушком, зубами натягує шкарпетку і пробує відстригти її від поли старої кухвайки]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:58:50 ]
Шкарпетка, пришита до кухвайки?! Гм... Я стісняюся спитати: а це в тебе кухвайка така довга чи ноги такі короткі?.. ;))
Як-як - запихаєш лампочку в шкарпетку, та й штопаєш на ній. Зручно :)