ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ІМ'Я
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-05 21:28:46
Переглядів сторінки твору 8576
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 21:52:04 ]
"ЗАміжній"?! Змилуйся... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:11:11 ]
То я про наголос, а не про "обліко моралє" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:28:56 ]
Та я знаю, Грені, що авторський наголос дозволяється лише майстрам.:) Але я вже все те, що призначалося для любительського рівня, опублікував. Не розраховував, що так довго буду заробляти той статус.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 22:31:54 ]
Ярославе, вірш гарно сприймається. Але тема імені... Чи це головне у цьому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:55:02 ]
Дякую, Богдане!
Просто в мене така манера називати вірші - не тим, що напрошується (бо для мене це видається банальним, я вже тоді краще ставив би три зірочки). А тим, що мені видається, можливо, навіть трішки несподіваним, а тому - по савоєму цікавим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 22:36:11 ]
вірш дуже добрий - емоція/почуття/сюжет... парурим:)
але виконання - технічно - не на висоті.
враження гарне, але неоковирності виконання нівелюють враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 23:12:33 ]
Дякую, Сергію! Згоден, що він не досконалий. А особливо стрічка " Мовчання ягнят...")
А мило ваше не працює чомусь. Лист повернувся(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 16:18:57 ]
швидше " мовчання заручених")
мило не працює? /старанно милить... пускає бульки/ всьо парцює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 16:24:53 ]
файний текст /перечитуючи/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 23:00:37 ]
Заінтригував - і що це за дивовижне ім'я?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 23:08:05 ]
Та просто такий образ виник... Це - особисте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 00:10:39 ]
Умовно звільнені - це добре.
Трішки підшліфувати - взагалі класно буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 09:08:11 ]
Дякую, Василю! Ще подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 07:05:06 ]
таке красиве закінчення, що аж аж! дивуюсь твоєиу імені... от це один з нечастих випадків, коли мені трохи заздрісно, що не я це сформулював))).

А от щодо "заміжній", то з тим наголосом, нмсд, щось тре робити. Ну страшенно псує враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 09:14:16 ]
Дякую, Сергію! Приємно, що оцінили це місце. Воно також мені видається гарною знахідкою!
А з отим зАміжній - навіть не знаю. Якщо щось поміняю то навряд чи зможу зберегти оте перегукування першого й останнього куплетів між "не незайманістю" і "невинністю".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 13:55:27 ]
(Ледве тримаючись, аби не розсміятися):
- А може, авторові "воно видається таким поетичним-поетичним-поетичним (ну слово з таким наголосом)"?
(Не витримує, пирскає і тікає) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 16:48:40 ]
Грені, ну мене сам Сергій Татчин хвалить!) А сам Сергій Осока позаздрив білою заздрістю фінальній стрічці мого вірша!)
А ти пирскаєш і тікаєш! Краше б піч пальчиком колупала. Може й тебе хто б у той замІж узяв (якщо ти ще не взята) Хоча - що там доброго, у тому заміжжі?
[плюється, в серцях клікає на кнопку (відправити), а потім усміхається і з величезною насолодою продовжує церувати свої діряві шкарпетки]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:17:41 ]
Ярославе, "самі" - люди доброзичливі, чом би їм і не похвалити окремі вдалі місця у твоїх віршах? А весь вірш можна буде назвати вдалим тоді, коли ти САМ СЕБЕ зможеш, шо називаєцця, "без зазрения совести" похвалити. Ну, і я - теж... ;))
Піч колупати не буду, бо ще розвалиться. Ну, кому потрібна гарна, розумна, терпляча, добра і незалежна жінка?! Правильно - нікому :))
Але я не переживаю - замУжем я вже була, і - ти не повіриш, з якими просвітленими обличчями виходять люди із ЗАГСу, тримаючи в руках свідоцтво про розірвання шлюбу!! :))
О, до речі, спасибі, що нагадав...
(дістає з шухляди "обтрушену" лампочку, клубок ниток і заходжується біля купи шкарпеток)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:34:51 ]
Поезія, Грені, це справа третя... Поділилася б досвідом - як це з лампочкою? Бо замучився вже з тими шкарпетками...
[бере двома руками старі ножиці з одним обламаним вушком, зубами натягує шкарпетку і пробує відстригти її від поли старої кухвайки]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:58:50 ]
Шкарпетка, пришита до кухвайки?! Гм... Я стісняюся спитати: а це в тебе кухвайка така довга чи ноги такі короткі?.. ;))
Як-як - запихаєш лампочку в шкарпетку, та й штопаєш на ній. Зручно :)