ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
Туманний
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Невідомість
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою...
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
Дощ осінній
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
За лаштунками політики
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
Креатура без коректури
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
По міндічгейту
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Ревнулька
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Краплі горобинового меду
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Мініода пішохода
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
Почути
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Юник (1988) / Вірші

 * * *
Твої роки посивіли на скронях,
Юнацькі мрії тихо розійшлись...
І доленоснi зморшки на долонях
Тебе вже не цікавлять, як колись.
До кілометра зменшились маршрути,
І погляд став приречено нiмим.
Життя давно примусило роздути
Надій на зустрічі солодкий дим...
Ти став на себе вже давно не схожим,
Колишні друзі тихо розійшлись...
І тільки випадковим перехожим
Ти можеш посміхатись, як колись...
2011




Найвища оцінка Адель Станіславська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Алла Миколаєнко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-12 22:58:01
Переглядів сторінки твору 3819
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.736 / 5.25  (3.907 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.626 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.29 20:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:31:33 ]
Чудовий вірш. Отримала естетичне задоволення від прочитання. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Юник (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 23:48:36 ]
Красно дякую! Мені дуже приємно, що Вам сподобалося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 07:31:40 ]
зовні - стаємо несхожими

*** І тільки випадковим перехожим
Ти можеш посміхатись, як колись...***

гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 10:13:33 ]
Гпрно.

Але на долонях зморшок не буває, нмд...
Може, хоч "доленосні риски", якщо лінії не вміщаються у рядок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 13:50:41 ]
Любо, іноді, щоб розгледіти доленосні риски на долонях, їх (долоні) складають і вони зморщуються)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 13:49:46 ]
цікавий вірш. пів-життя зображено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Юник (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 14:57:23 ]
Щиро вдячний за Вашу увагу!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Юник (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 16:46:33 ]
Відгук на коментар Любові Бенедишин(підкажіть,будь ласка,як відповідати на коментар певного автора,а не вносити новий).
Дуже дякую Вам за те,що змусили ще раз обміркувати доцільність вживання слова "зморшки".Погоджуючись із поясненням Оксани Яблонської,я все ж хотів би зазначити,що послуговувався дещо іншими мотивами:я прагнув наголосити на швидкоплинності життя(доленосні лінії на долонях в "осінній" період життя стають більше схожими на зморшки і більшою мірою пройдені маршрути).
Ще раз дякую за коментар!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 16:52:15 ]
Ось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 16:51:35 ]
підкажіть,будь ласка,як відповідати на коментар певного автора,а не вносити новий (С) - потрібно навести мишкою справа від імені автора на його коментарі на слово з підкресленням "відповісти", натиснути його, з'явиться віконце коментаря під коментарем автора, і тоді Ваш коментар потрапить адресно на коментар автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Миколаєнко (М.К./Л.П.) [ 2013-02-20 15:34:59 ]
Іване, в тебе дуже хороше відчуття ритму. Вірш читається невимушено легко й зачіпає зсередини. Єдине: "Надій на зустрічі солодкий дим" трохи ускладнює плавність рядків. Раджу переформулювати. Але то вже справа авторська:)