дивлюся в небо і здається, наче
летить на мене зоряний десант
з планети Іно, мислячих інакше.
А через хвилю - це уже ставок,
а я - рибалка, що у воду зирка -
здригнеться місяць, ніби поплавок...
...
А потім вже, неначе дирижабль,
пливу тихенько ген під небокраєм...
Ярослав Петришин
Сиджу я із цигаркою в зубах,
Дивлюсь на небо - а зірок, як сіна! -
Яскраво світиться Чумацький Шлях,
Ледь мерехтить чужа планета Іно...
Здалось мені, що зоряний десант
Летить мою загарбати планету -
Злякався я, сховався аж на бант -
Курей десяток розтоптав дощенту.
Та глипаю - а я пливу в ставку
І біля мене - мавки і русалки,
Я - голий, на якомусь поплавку,
І обіруч тримаюся за палку.
Тут водяний з'явився во главі -
І збурилось озерне тихе плесо.
Протер я очі, ліг на мураві -
А поряд вітер очерет колише.
Знялась раптово буря - то атас! -
Несе мене, як пір'ячко, у небо...
Ех, знав би я - "in vino veritas" -
Цигарку не палив би без потреби...
Лечу між зір, неначе дирижабль,
І наближаюсь до планети Іно -
(Маленька точка в телескопі Hubble)
Згадав я древнє: "Істина - in (v)Ino".
16.10.2011
* Джерело пародії: Ярослав Петришин "Дирижабль" (http://maysterni.com/publication.php?id=68137)