ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Звідки взялися чорноземи в Україні
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Музичні хокку 28-30
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Новітня жертва
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.

Віктор Кучерук
2024.10.03 05:46
* * *
Зелену барву втратив гай
І стовбури відкрив для зору, –
І полетів за виднокрай
Ключ журавлиний позавчора.
І потяглися від ріки
На луг пустий густі тумани, –
І в голові знялись думки
Про те, що зимно скоро стане.

Микола Дудар
2024.10.03 04:01
***
Серпневі дні збираються в дорогу,
Що правда, видно, дуже неохоче…
Заплутавшись у вибухи й тривогу
Можливо Ти підскажеш нам щось, Отче?..

Cерпневі дні заплутались у сонці…
І хмарки відступили аж за обрій
Горобчик щось доказує сороці

М Менянин
2024.10.03 01:56
Завжди
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Артур Сіренко
2024.10.02 23:00
Доповідь
Ця історія трапилась зі мною, коли я на прохання князя Мстислава Ярославича (що було висловлене навіюванням, телепатично) жив у чудських землях, у місті з такою ж чудською назвою як і річка Андога, що належало тоді удільному князівству Андогському. Я тоді

Пиріжкарня Асорті
2024.10.02 22:37
* * *
грицька ті випадки дратують
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь

2024

Тетяна Левицька
2024.10.02 17:58
Двохсотому
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.

Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм

Юлія Рябченко
2024.10.02 15:50
Сад каменів
Я розкидаю каміння, а ти збираєш,

Кажеш, що то діаманти в моїй душі.

Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?

Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...

Іван Потьомкін
2024.10.02 13:37
Діоклетіан (245-313)
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Сергій Губерначук
2024.10.02 11:59
Акустика у грубі
Я був би у марах
собою-собою,
з’явив би даремні слова,
а зараз
у цих залогічних спробах
не те я – не те сказав.

Ці рими націлені Римом

Леся Горова
2024.10.02 11:25
Шістнадцять...
Шістнадцять голубів знялися в небо.
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.

Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?

Микола Дудар
2024.10.02 09:20
***
Причепуритись треба буде… причепурусь
А що такого, мені то не звикати?!
Ніякої інтриги… запарений кун-кус
І будемо на неї з ним чекати…

Борідку вже дорослу, посивівши, підстриг…
Одекалоном освіжив і хату, і,
Нагадую: я проти всілякостей інтриг

Віктор Кучерук
2024.10.02 06:14
* * *
Розчинилося у мжичці
Сонця лагідне тепло, -
Вкрили крапельки травичку,
Як холодний піт чоло.
Заіскрились, забриніли
І зарухались навкруг, -
Не утримавшись на схилах, -
Податись мерщій на луг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 А РАПТОМ
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-22 10:49:11
Переглядів сторінки твору 5135
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 11:07:31 ]
Дуже, і дуже, і ... фінал - просто геніально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 11:14:21 ]
Дякую, Ірино! Але в моїй оцінці - цей вірш з тих, що і друкувати соромно, і викинути шкода. Жіночий сльозливий вірш... Бо його не порівняєш з серйозними віршами. Але радий, що подобається... Хоча, зараз, мабуть, появляться чоловіки і скажуть мені все, що про нього думають...))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 11:22:38 ]
Я, хоч і не чоловік, та скажу все, що думаю: вірш непоганий. Потребує ще трохи роботи над собою. З приводу наголосів, я з Вами, Ярославе, так і не погоджуюсь. А перша строфа - просто класна!
Зичу натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 11:29:04 ]
Дякую, Іринко! а що там з наголосами не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:45:32 ]
Згідна з пані Іриною, таки перша строфа - найкраща.
Остання - двозначна. Усе залежить від другої.

Не гнівайтеся, пане Ярославе, вірш вартий того щоб над ним попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:48:38 ]
Дякую, Яно! Чого мені гніватися? А в якому напрямку попрацювати? Що не так?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:51:00 ]
Може, то моє суб'єктивне відчуття, але мені не подобаються три останні рядки другої строфи.
І ще - у третій строфі - про чию душу йдеться - її чи ЛГ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:16:53 ]
звичайно, що її. Дякую, Яно. Ще подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 12:47:03 ]
а мені сподобалось про сльозу

потім іще додумаю про - "причастям оживу"





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:49:30 ]
дякую, Марійко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:24:51 ]
Дуже гарний вірш, Слав. Здається, я здогадуюся, чому ти вагався - перша і друга строфа йдуть наче по наростаючій, а фінальна - наче трошки "спасувала" - ось це: "закрию від мирської суєти" - як зможеш сказати цю фразу тонше, то все виправиться.
А ідея вірша зовсім не жіноча - навпаки, це дуже чоловіче бажання - захистити свою любов. Мені дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:28:08 ]
ну, і ще про кару - я не дуже впевнена, що кара буває праведна. Може б це якось інакше сказати? Може, обіграти, що вона десь спіткнеться чи щось таке?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:42:54 ]
та ні, Олю. соромлюся тільки такого занадто сльозливого характеру вірша. а протиречивість вірша лише від протиріч між любов"ю і ненавистю за відкинуті почуття. оці фінальні стрічки. що наче й заслуговує душа на праведну кару, але й хочу її врятувати від цього, бо ще люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 13:36:02 ]
Свою любов? Це ту, що з "чорною душею"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 15:13:24 ]
любов зла, Чорі )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 13:40:11 ]
Ярославе, нмсд, слабкий вірш. З одного боку, через ті причини, які ти сам зазначив у першому коментарі. З іншого - з вірша виходить, що він - такий весь у білому, а вона - невдячна істота з чорною душею, бо не відповіла ЛГ взаємністю і за те тепер їй кара праведна буде. І у цьому плані, це теж не чоловічій вірш. Вибач за відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:43:40 ]
та в принципі, згоден, Чорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:50:48 ]
ЛГ має причини вважати, що в неї чорна душа. бо він багато знає про об"єкт свого кохання. судить по її поступках, в яких вона йому признавалася. чи навіть не признавалася. бо віртуальний світ дуже тісний. але ж не будеш пояснювати про це в поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 14:03:44 ]
А ЛГ вважає себе суддею? Чи душа ЛГ прозора і біла настільки, що він має на це право?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:56:43 ]
Любо! А мені більше цікава твоя думка на мої Листи. Щодо форми. І отого "дощенту"