Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.03
13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
2026.10.03
12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
2026.10.03
12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
2026.10.03
10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
або «…остання мить ПОМПЕЇ…»
…І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с
2026.10.03
09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
2026.10.03
06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
2026.10.03
00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
2026.10.02
21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
2026.10.02
21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
2026.10.02
20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження»)
У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,
2026.10.02
20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
2026.10.02
16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
2026.10.02
13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
2026.10.02
10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
2026.10.02
06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
2026.10.01
23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Николай Блоха (1973) /
Проза
Зло
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зло
Зло
Вы некогда не задумывались, что такое зло? – а, что такое добро?
Для большинства из нас понятие добро и зло это нечто абстрактное, и рассуждая о добре и зле, ми часто вспоминаем о боге и дьяволе, получая неточный ответ.
И сегодня мы уточним значение слова зло, выходя из понятия, что добро и зло противоположности. А это значит, что согласно древен русскому значению слова добро, то есть имущество, собственность, тогда зло это отсутствие собственности, отсутствие добра (имущества), иначе говоря, одно из проявлений зла это нищета. Другое проявление зла это зависть, что рождает агрессию, а зависть рождается от осознания своей неполноценности. Так понимая, что того, что у тебя денег меньше чем у друга, соседа, кого-то рождает зависть, у которой, есть подруга злость, мать агрессии, за которой в след идёт хворь и смерть.
Так получилось, что на данный год 7520 мир поглотило зло, людей заставляют себя чувствовать грешниками, неполноценными, поскольку это позволяет получать власть над ними, ибо зависть это ключ, для, управлениями людьми, и одним человеком в частности.
В году 1749 от сотворения мира один из родов поселился в далёком краю род одного из трёх князей мира сего, и стал тот край ланом рода сего. И предал род свои традиции, и стал рабом у другого рода. А в году 3892, князь мира сего послал одного их людей своих, род тот из рабства, и привести его к граду князя мира сего. Сорок лет жили они града князя мира сего, изучая традиции предков своих и законов мира сего, а после вернулись в лан рода своего, но зло, что зародилось в часы рабства сего рода у части рода сего, и разделился род, и стал весь род ненавистен многим другим родам, ибо сказали члены рода сего, что род их избранный, и выше других родов…
Вы некогда не задумывались, что такое зло? – а, что такое добро?
Для большинства из нас понятие добро и зло это нечто абстрактное, и рассуждая о добре и зле, ми часто вспоминаем о боге и дьяволе, получая неточный ответ.
И сегодня мы уточним значение слова зло, выходя из понятия, что добро и зло противоположности. А это значит, что согласно древен русскому значению слова добро, то есть имущество, собственность, тогда зло это отсутствие собственности, отсутствие добра (имущества), иначе говоря, одно из проявлений зла это нищета. Другое проявление зла это зависть, что рождает агрессию, а зависть рождается от осознания своей неполноценности. Так понимая, что того, что у тебя денег меньше чем у друга, соседа, кого-то рождает зависть, у которой, есть подруга злость, мать агрессии, за которой в след идёт хворь и смерть.
Так получилось, что на данный год 7520 мир поглотило зло, людей заставляют себя чувствовать грешниками, неполноценными, поскольку это позволяет получать власть над ними, ибо зависть это ключ, для, управлениями людьми, и одним человеком в частности.
В году 1749 от сотворения мира один из родов поселился в далёком краю род одного из трёх князей мира сего, и стал тот край ланом рода сего. И предал род свои традиции, и стал рабом у другого рода. А в году 3892, князь мира сего послал одного их людей своих, род тот из рабства, и привести его к граду князя мира сего. Сорок лет жили они града князя мира сего, изучая традиции предков своих и законов мира сего, а после вернулись в лан рода своего, но зло, что зародилось в часы рабства сего рода у части рода сего, и разделился род, и стал весь род ненавистен многим другим родам, ибо сказали члены рода сего, что род их избранный, и выше других родов…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Четыре всадника Апокалипсиса"
• Перейти на сторінку •
"Кий, Щей, Хорей, и Лебедь как часть Змея Горыныча."
• Перейти на сторінку •
"Кий, Щей, Хорей, и Лебедь как часть Змея Горыныча."
Про публікацію
