ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Перше жовтня
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
* * *
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Монолог утікача
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Холодний вересень
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінь в Карпатах
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
Доля Щоби Посміяться & Поїзд Щоб Поплакать (Bob Dylan)
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
ВОЇНИ СВІТЛА
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
* * *
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ВИШНІ
Завія біла
за мною бігла,
залива чвалом
за мною мчала.

Та на Купала
сніги упали,
на Водохресті
дощило врешті.

Зоря полинна
стежки палила -
огненні стріли
душі не стріли.

Лиш терни зрілі
мене узріли,
лиш вишні стиглі
мене настигли.

Речей лавини
мене ловили,
очей тумани
мене тримали.

Та невблаганна
жаги омана.
Любов остигла -
і відпустила.

2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-24 08:14:33
Переглядів сторінки твору 2576
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 10:39:10 ]
Знаєш, коли починала писати, то думала, що "полинна зоря" - моя власна неймовірно гарна знахідка)). Тепер бачу, що кожен відкривав її теж... Це ж треба... )))
І мені трохи дивно звучить іменник "залива" - нагадує якусь кулінарію (трішечки)).

А взагалі вірш глибокий - я такі дуже люблю. "Огненні стріли душі не стріли" - клас. І закінчення теж супер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 15:01:52 ]
Дякую, Олю! Взагалі не був певний чи сприйметься цей вірш... А "залива" мені відчувається навіть трішки вишуканішим від часто вживаного слова "злива". Може тому, що я далекий від кулінарії.) Зрештою, хто має пропагувати такі слова як не поети?.. Та й справедливости ради скажу, що не я перший його використовую. Зустрічав його в поезіях. І в словниках воно є як діалектне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 11:07:07 ]
гарна гра слів - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 14:55:06 ]
Дякую, Маріанно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-24 14:40:14 ]
з вашого дозволу, трішки суб"єктиву. і не спішіть правити, просто порозмисліть.
у ваших віршах /зачасту/ досить багато пафосу. і цей - не вийняток. і виною всьому кінцівка. вона, як на мене, абсолютно роблена, коли не знають чим закінчити, а хочуть вразити. вона виглядає вицвілим клаптем, притороченим білими нитками до яскравого тіла віршу. сам вірш - гарний, ритм/загальний плин/алітерації/настрій/прозорість... і - зненацька - бац! пафосне вимучене закінчення.
наголошую: вірш добрий. і якраз тому видно цей контраст між віршем і його кінцем)
якщо прибрати останню строфу і переставити дві передостанні місцями, то виходить більш довершений витвір – с сюжетною лінією від завії до вишень. І кінцівка так виходить прозорою – ніби повислою в повітрі, з після смаком недомовленості…

Завія біла
за мною бігла,
залива чвалом
за мною мчала.

Та на Купали
сніги упали,
на Водохресті
дощило врешті.

Зоря полинна
стежки палила -
огненні стріли
душі не стріли.

Речей лавини
мене ловили,
очей тумани
мене тримали.

Лиш терни зрілі
мене узріли,
лиш вишні стиглі
мене настигли.

****
на ВодохреЩі
дощило врешті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 17:38:58 ]
шикарний урок. я прозріла) оце так робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 14:54:37 ]
Дякую, Сергію! Подумаю над вашими словами...
Мені теж хотілося б написати "на Водохрещі", але словники подають, що це слово наголошується на другому складі, тобто "ВодОхреща". Тому й скористався словом "ВодохрЕстя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 20:11:48 ]
міняйте, Ярославе, і навіть не думайте ))

ще - Купали чи Купала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 20:24:33 ]
Якщо ти на рахунок поради Татчина, то ще думаю.
не сприймаю строфу "Речей..." перед "Лиш терни...", бо вона є її наслідком.
Може краще переробити фінальну строфу... ще подумаю.. Сергій мені дозволив.)
А на рахунок Купала чи Купали. Можна і так, і так. Словники подають два варіанти цього слова. Тому вибрав співзвучніше до рими.
Дякую за відгук, Зоряно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 20:29:50 ]
не знаю у яких словниках, але мені "и" ріже слух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 21:39:28 ]
А що дивуватися? Слух завжди ріже те, до чого не звик(ла)...)
От, Олю Лахоцьку "залива" також напружує)