ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
***
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру...
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
1945. Пора у дорогу
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Есе для деда*
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
* * *
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Скриня мовчання
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Там, де в дощі у паєтках загалу
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Ода Батьківщині
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
* 156 *
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Розрив
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 КІНЕЦЬ ЕРИ П'ЯТОГО СОНЦЯ
Зібгавши простір,
завірюха свище,
немов над світом
розпочався суд,
і (л?)вже пророцтвом
чуються у хвищі
слова зловіщі,
що усе найвищі
небесні сúта
снігом занесуть.

Що сонце змеркне -
вп’яте – і у тремі
наждачним кругом
затвердіє наст,
і ложе смертне
приготують темні
круки тотемні
і у веретені
стрімкої хуги
упізнають нас.

І мовчки рушим
по замерзлій глиці,
розтяті нервом
лічених годин,
думки і душі
оголивши ниці -
святі й блудниці,
королі і гицлі -
всі перед небом
рівні, як один.

В строю одному -
в’язні і присяжні,
вже недосяжні,
хоч о сяг руки.
А вдарять громом
голоси мосяжні -
чорніші сажі,
довжиною в сажні
будýть їх справжні
Судні язики...

Та все ж надії
теплиться осколок,
що не довіку
круг замкнеться зло.
Іще задніє -
вшосте - і спроквола
розíрве коло
й голкою проколе
камінне віко
молоде зело.

лютий 2010



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-24 18:56:06
Переглядів сторінки твору 12916
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 15:39:07 ]
а я думаю, луччіше буде так:

Зібгавши простір,завірюха свище,
немов над світом розпочався суд,
і (л?)вже пророцтвом чуються у хвищі
слова зловіщі,що усе найвищі
cитА небесні снігом занесуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:48:47 ]
Дякую, Ганно! Але я в попередньому коменті пояснив про римотворення в цьому вірші. Оце "сИта" римується зі "світом". І якщо багато маститих поетів дозволяє собі зміщувати наголоси посеред стрічок тільки тому, що йому "так нравицця", або він так "чуствує", то чому якийсь подаючий певні надії поет-початківець не може авансом (як виняток!!!) зробити це задля рими= )))) Хоч і визнаю, що вжив це слово з таким наголосом через помилку. і не підозрював, що наголос має бути саме таким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:07:44 ]
кому подаючий?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 16:13:28 ]
але ж Ярославе (оххх, як вас тяжко переконувати), якщо вже внутрішні рими, то вони теж мають бути розподілені рівномірно.

напримєр (пояснюю на дуже нейтральному прикладі)

2 9 8 / 3 12 40
6 30 10 / 2 4 5
4 8 / 20 9 40
3 8 40 / 0 16 40
2 9 10 / 3 4 5…

Отже, які в нас зовнішні рими? Абааб
А які внутрішні? абаВб

Чи не думаєте ви, що щось не так?






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:20:26 ]
А Ярослав усю дорогу до Парижа сидів і думав - як це Ганна здогадалася, що він за освітою математик?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 17:29:54 ]
ви зараз їдете до Парижа? ой клас)) а в самольоті хароший вайфай?

чесслово, я поняття не мала, що ви за освітою математик...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:35:38 ]
а я ж то думаю собі, чому ти такий впертий)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:50:27 ]
Ну, майже математик - інженер! А згадка про Париж - це алюзія до жарту Вінокура про те, як директор меблевої фабрики їхав в одному купе з француженкою. В неті знайшов його трішки в іншому варіанті.

Директор мебельной фабрики поехал в командировку в Париж. Возвращается - масса
впечатлений. Рассказывает своим приятелям:
- О, такой город! Такие улицы! Такие магазины!
- Ну а женщины?
- О-о! Это что-то невероятное! Мечта! Главное - любого мужика понимают с
полуслова. Вот например: захожу я в маленький ресторанчик, сажусь за столик. Ко
мне подсаживается умопомрачительная красотка. Ну сразу сообразила, что я по
ихнему - ни слова. Рисует мне на салфетке рюмку. Я - наливаю ей шампанского.
Рисует сигарету. Я - даю закурить. Рисует две танцующие фигурки. Я - приглашаю
ее на танец.
- Ну а потом?
- Рисует кровать...
- А ты?
- Хмм... До сих пор не пойму - как она узнала, что я - директор мебельной
фабрики...

))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:41:49 ]
Я зауважив, Ярославе, що Ваша сторінка перетворилася на клуб бажаючих "посмикати за бороду".
Головне - аби Вам спокійно плавалось поміж коментарями.
With smile,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:49:02 ]
Це точно! І як ви, Юрію, здогадалися, що я бородатий?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:57:32 ]
Я же зєнітчік, Ярославе. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 21:21:08 ]
чим далі, тим більше "висловлення думок" на тему критичних зауваг до ваших віршів перетворюються у переливання з пустого в порожнє :)) і хоч як би ви не наголошували на тому, що ставитесь до критики файно, на ділі ви її переважно ігноруєте. хоча - що приємно - не мовчки.

це не погано, але будьте ж уже послідовним у висловлюваннях і діях: пацан сказав - пацан здєлав :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 22:03:34 ]
Ніко! Я сам бачу що забагато енергії йде на оті балачки.) Але всі невизнані генії в спілкувані з кимось конкретним промовляють до майбутніх поколінь)
Ну, а якщо серйозніше, то й критика різна буває. З дечим я згоден настільки, що готовий тут же переробляти вірша, а дещо врахую в уже наступних. це ж нормально. От Татчин мені коли щось радить, то останнім часом зауважує, що це лише його власна думка, бо кілька разів я надто рішуче його слухався.) Повірте, я вчуся. Але тим не менше, є деякі речі, на які я маю свою думку. І нічого тут не вдієш. Тішить мене лише те, що це стосується якихось дискусійних питань, а не того, що вже давно вважається нормою.)
Дякую! І вірте в мене!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 22:11:25 ]
от гляньте на мій вірш "Листи" - там я врахував зауваження, подібні до цих. Там я об"єднав стрічки, бо таки відчув отой конфлікт між формою і змістом.
http://maysterni.com/publication.php?id=68314


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 20:11:52 ]
даруйте, Ярославе, на якийсь час ви перевели моє бажання коментувати ваші вірші :)) цю левову долю вербальних зусиль час від часу корисніше пускати на вірші... :)

а то, хто'йо зна, жителі ПМу ще, чого доброго, почнуть думати, що вас зі мною, Гаррі, Осокою (хто там ще такий ласий до дебатів:) пов*язують якісь особисті рахунки... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:03:06 ]
ви таки праві. мабуть, варто трішки перечекати. бо в мене вже просять номера вашого телефону)


1   2   3   Переглянути все