ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.13 22:53
Невінчана вдова
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено... Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Артур Курдіновський
2025.08.13 20:49
Моя поезія (рондель)
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,

А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Перепочинок. Серпень.
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза тактика
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
* * *
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Крик тиші
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
1987. П’ять горщаток собачаток
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
***
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
* * *
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Персефона. Передосінь
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
***
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звуку, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
Тигран і Микита, шістнадцятивічні
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
Кухня для душі (The Doors)
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
Міський квітень (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 КІНЕЦЬ ЕРИ П'ЯТОГО СОНЦЯ
Зібгавши простір,
завірюха свище,
немов над світом
розпочався суд,
і (л?)вже пророцтвом
чуються у хвищі
слова зловіщі,
що усе найвищі
небесні сúта
снігом занесуть.

Що сонце змеркне -
вп’яте – і у тремі
наждачним кругом
затвердіє наст,
і ложе смертне
приготують темні
круки тотемні
і у веретені
стрімкої хуги
упізнають нас.

І мовчки рушим
по замерзлій глиці,
розтяті нервом
лічених годин,
думки і душі
оголивши ниці -
святі й блудниці,
королі і гицлі -
всі перед небом
рівні, як один.

В строю одному -
в’язні і присяжні,
вже недосяжні,
хоч о сяг руки.
А вдарять громом
голоси мосяжні -
чорніші сажі,
довжиною в сажні
будýть їх справжні
Судні язики...

Та все ж надії
теплиться осколок,
що не довіку
круг замкнеться зло.
Іще задніє -
вшосте - і спроквола
розíрве коло
й голкою проколе
камінне віко
молоде зело.

лютий 2010



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-24 18:56:06
Переглядів сторінки твору 11805
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 15:39:07 ]
а я думаю, луччіше буде так:

Зібгавши простір,завірюха свище,
немов над світом розпочався суд,
і (л?)вже пророцтвом чуються у хвищі
слова зловіщі,що усе найвищі
cитА небесні снігом занесуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:48:47 ]
Дякую, Ганно! Але я в попередньому коменті пояснив про римотворення в цьому вірші. Оце "сИта" римується зі "світом". І якщо багато маститих поетів дозволяє собі зміщувати наголоси посеред стрічок тільки тому, що йому "так нравицця", або він так "чуствує", то чому якийсь подаючий певні надії поет-початківець не може авансом (як виняток!!!) зробити це задля рими= )))) Хоч і визнаю, що вжив це слово з таким наголосом через помилку. і не підозрював, що наголос має бути саме таким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:07:44 ]
кому подаючий?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 16:13:28 ]
але ж Ярославе (оххх, як вас тяжко переконувати), якщо вже внутрішні рими, то вони теж мають бути розподілені рівномірно.

напримєр (пояснюю на дуже нейтральному прикладі)

2 9 8 / 3 12 40
6 30 10 / 2 4 5
4 8 / 20 9 40
3 8 40 / 0 16 40
2 9 10 / 3 4 5…

Отже, які в нас зовнішні рими? Абааб
А які внутрішні? абаВб

Чи не думаєте ви, що щось не так?






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:20:26 ]
А Ярослав усю дорогу до Парижа сидів і думав - як це Ганна здогадалася, що він за освітою математик?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 17:29:54 ]
ви зараз їдете до Парижа? ой клас)) а в самольоті хароший вайфай?

чесслово, я поняття не мала, що ви за освітою математик...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:35:38 ]
а я ж то думаю собі, чому ти такий впертий)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:50:27 ]
Ну, майже математик - інженер! А згадка про Париж - це алюзія до жарту Вінокура про те, як директор меблевої фабрики їхав в одному купе з француженкою. В неті знайшов його трішки в іншому варіанті.

Директор мебельной фабрики поехал в командировку в Париж. Возвращается - масса
впечатлений. Рассказывает своим приятелям:
- О, такой город! Такие улицы! Такие магазины!
- Ну а женщины?
- О-о! Это что-то невероятное! Мечта! Главное - любого мужика понимают с
полуслова. Вот например: захожу я в маленький ресторанчик, сажусь за столик. Ко
мне подсаживается умопомрачительная красотка. Ну сразу сообразила, что я по
ихнему - ни слова. Рисует мне на салфетке рюмку. Я - наливаю ей шампанского.
Рисует сигарету. Я - даю закурить. Рисует две танцующие фигурки. Я - приглашаю
ее на танец.
- Ну а потом?
- Рисует кровать...
- А ты?
- Хмм... До сих пор не пойму - как она узнала, что я - директор мебельной
фабрики...

))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:41:49 ]
Я зауважив, Ярославе, що Ваша сторінка перетворилася на клуб бажаючих "посмикати за бороду".
Головне - аби Вам спокійно плавалось поміж коментарями.
With smile,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:49:02 ]
Це точно! І як ви, Юрію, здогадалися, що я бородатий?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:57:32 ]
Я же зєнітчік, Ярославе. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 21:21:08 ]
чим далі, тим більше "висловлення думок" на тему критичних зауваг до ваших віршів перетворюються у переливання з пустого в порожнє :)) і хоч як би ви не наголошували на тому, що ставитесь до критики файно, на ділі ви її переважно ігноруєте. хоча - що приємно - не мовчки.

це не погано, але будьте ж уже послідовним у висловлюваннях і діях: пацан сказав - пацан здєлав :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 22:03:34 ]
Ніко! Я сам бачу що забагато енергії йде на оті балачки.) Але всі невизнані генії в спілкувані з кимось конкретним промовляють до майбутніх поколінь)
Ну, а якщо серйозніше, то й критика різна буває. З дечим я згоден настільки, що готовий тут же переробляти вірша, а дещо врахую в уже наступних. це ж нормально. От Татчин мені коли щось радить, то останнім часом зауважує, що це лише його власна думка, бо кілька разів я надто рішуче його слухався.) Повірте, я вчуся. Але тим не менше, є деякі речі, на які я маю свою думку. І нічого тут не вдієш. Тішить мене лише те, що це стосується якихось дискусійних питань, а не того, що вже давно вважається нормою.)
Дякую! І вірте в мене!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 22:11:25 ]
от гляньте на мій вірш "Листи" - там я врахував зауваження, подібні до цих. Там я об"єднав стрічки, бо таки відчув отой конфлікт між формою і змістом.
http://maysterni.com/publication.php?id=68314


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 20:11:52 ]
даруйте, Ярославе, на якийсь час ви перевели моє бажання коментувати ваші вірші :)) цю левову долю вербальних зусиль час від часу корисніше пускати на вірші... :)

а то, хто'йо зна, жителі ПМу ще, чого доброго, почнуть думати, що вас зі мною, Гаррі, Осокою (хто там ще такий ласий до дебатів:) пов*язують якісь особисті рахунки... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:03:06 ]
ви таки праві. мабуть, варто трішки перечекати. бо в мене вже просять номера вашого телефону)


1   2   3   Переглянути все