ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – такі джерела,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин кулуарного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Савранська (1979) / Вірші / Кохання рядки

 Тебе любила
Тебе любила я - було.
Ніхто не знав про це ніколи,
Та розвиднялись видноколи,
Ставала пісня на крило.

Чом нині боляче тобі?
Не дорікай, що я мовчала.
У серці музика звучала,
Що не струна – то сум і біль.

Тебе любила… А мене
Любило все: дерева, трави
І сонця промені ласкаві,
І небо зоряне сумне.

Щасливим був самотній лет –
Тепер я все це розумію.
Не вмію так, не дам надію,
Мої слова – сухий букет.

…Тебе любила. В чарах тих
Могла століттями чекати,
Своє життя тобі віддати.
Усе в минулому. Прости.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-11-29 17:13:59
Переглядів сторінки твору 8005
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.280 / 5.5  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.782 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 13:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-29 17:43:08 ]
Хоча віш про "згорілі" почуття, але читається легко,
як "сухий букет".
Одне спостереження:
"...В чарах тих
Могла століттями чекати..."
Може трохи забагато. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-30 07:54:39 ]
Та яке там забагато? Як на мене, то все дуже і дуже правдоподібно. Коли любиш, то час не має жодного значення. І що там століттями чекати - вічність навіть не лякає. :)
А мене особисто зачепили наступні рядки:
"Тебе любила… А мене
Любило все: дерева, трави
І сонця промені ласкаві,
І небо зоряне сумне."

Дякую, Вандо, Ви поцілили мені прямо в душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-11-30 23:02:47 ]
Мирославо, як хороше зустріти споріднену душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-01 00:12:48 ]
"Коли любиш, то час не має жодного значення. "
100% ...
Мене теж найбільше зачепили ті рядки, що процитувала Мирослава...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-07 20:58:55 ]
Ні, друзі, яка ж тут глибина філософії? Про що йдеться в творі? Авторка констатує, що могла чекати століттями на свого коханого, що в серці музіка звучала, а от зараз любов пройшла, зів'яли помідори... і що далі? Хоча б причину такої зміни настрою пояснила, чи що. А хто його знає, може, то ніяке не кохання було? Коротше, незарах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-12-10 13:42:56 ]
Дякую всім! Михайлу - окрему поблажливу:). Будь-яка дівчина чи жінка, наділена уявою, може вам розповісти про своє колишнє глибоко таємне кохання (до старшокласника, молодого викладача, актора, навіть ровесника), в процесі якого росла душа, виникала творчість. А далі...майже ніколи не буває, ви ж самі знаєте.Так і хочеться запитати, чи трійка за таке кохання - не рикошет від моєї оцінки за моторошних Адольфа і Єву?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-10 14:08:34 ]
Ні в якому разі! Я вищий за особисту помсту, тим більше - жінці, тим більше - в такій малозначущій дрібниці, як рейтинги. Хоча прошу помітити, що коли я ставлю низьку оцінку за той чи інший твір, я роблю це відкрито - тобто пишу коментар, в якому оцінку обгрунтовую; в даному випадку я так і поступив. Вважаю, що анонімне низьке оцінювання - це граничить з підлістю, і дуже радий, що в новому варіанті на Самвидаві такий номер більше не проходить. Втім, гадаю, що, ставлячи трійку за А&Є, ці етичні міркування вас мало займали. І ще хочу помітити, що оцінювати твір на три тільки тому, що він "моторошний" якось непрофесійно. Не подобаються вам моторошні речі - не оцінюйте, пройдіть мимо. Бо мені, наприклад, не подобаються речі солодкаві - то що, наліпити вам трояків за добрий десяток творів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 14:44:29 ]
Зауважу вам, Михайле, що така форма розмови, тим більше з жінкою, - "Не подобаються вам моторошні речі - не оцінюйте, пройдіть мимо. Бо мені, наприклад, не подобаються речі солодкаві - то що, наліпити вам трояків за добрий десяток творів?" таки переходить грань етичності - і віддає примушуванням, навіть "наїздом" на автора. Пані Ванда жодним чином не давала вам приводів для такого.
І ваше оцінювання часто не справедливе, інколи нагадує "навзаєм", як зараз, наприклад, ваша "3" за твір Ванди Савранської "Тебе любила". За твір, що узгідно заявлених статусів автора і редакції, щонайменше бачиться "гарним", якщо не більше - за багатьма ознаками. Можливо, вам за цю "3" не соромно, - але за вашу поведінку соромно нам, редакторам.
Цей текст, Михайле, ми віднесемо до рецензій на ваші коментарі, і поки ви не станете етичнішим у своїй поведінці - ми вас за це критикуватимемо. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 14:56:16 ]
"5,5" Щодо самого твору, то перечитав його із задоволенням - щиро, прозоро, сильно. Є деякі дрібні технічні моменти, які ви самі колись побачите, - тому і не "6". Наприклад, "в чарах тих"- "прости" - до "6" трохи не дотягує, - але ідея дуже хороша! Можливо ще варто розбити на строфи - так чесніше по відношенню до існуючих пауз між кожними 4-ма рядками?
Дуже сподобалося прекрасне вирішення:
"Ніхто не знав про це ніколи,
Та розвиднялись видноколи..."
Ніколи та видноколи - дуже цікаве протиріччя, що вирішує багато, в основному, жіночих питань? Файно. І інше теж подобається - про відношення простору до жіночого єства - дуже точно:
"А мене
Любило все: дерева, трави
І сонця промені ласкаві,
І небо зоряне сумне."
Я впевнений, що повернуся до цього вірша не один ще раз.
Успіхів вам, Вандо!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-10 15:12:59 ]
А в ваших же Правилах і Поясненнях, Володимире, написано, що для 4 потрібна "чіткість думки". Її я в даному вірші не знайшов, пояснення в моєму першому коменті. Які можуть бути претензії до мене?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 15:47:03 ]
Чіткість думки присутня і добре помітна. Думка проявляється плином природно пов'язаних живих образів, з достатньою авторською самоіронією, на яку не кожен з нас здатен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-10 16:11:57 ]
Я з вами не згоден. Втім, трійку знімаю і пропоную закрити тему.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 19:26:20 ]
Прекрасно, Михайле, - це вже схоже на діалог. Без каталізуючих суперечку слів.
Але змушений зауважити, що на цій сторінці повністю хазяйнує пані Ванда Савранська і власне їй вирішувати долю усіх наших з вами коментарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-12-10 23:10:19 ]
Дякую, пане Володимиру,за аналіз. Попрацюю. Дивно, що Михайло вбачає солодкавіть у тому, що мені - гірке.
Поясню свою фразу: я відчула "моторошне" у талановитому впливі поета на підсвідомість ("Адольф і Єва" п.Михайла), коли у неї "вводиться" жостокість, а це вже не просто епатаж. Про це на сторінці того вірша писали інші, які теж відчули.

Дякую обом чоловікам за дискусію.Вона така динамічна, тому що, на жаль, ви вгадали, п.Володимиру, - Михайло задуже турбується про рейтинги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 23:26:57 ]
Вандо, воно зовсім непогано турбуватися сторонньою оцінкою своєї творчості, бо ж вкладуєш, вочевидь і душу, і серце...
Але нам всім потрібно вчитися тактовній, зваженій поведінці на полях, що так легко займаються і палають затим - не погасиш. А чоловікам це, природно, значно важче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-12-10 23:29:25 ]
Додам: Але і рейтинги, і дискусії, і спілкування - все це так же прекрасно, як і вірші.
Добре, що редактори створюють творчу, доброзичливу атмосферу.І що є кому й посперечатися.
Якби тільки більше на рівні пародій і епіграм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-12-10 23:40:48 ]
Про переймання рейтингами - я просто не зрозуміла, навіщо так багато писати тут слів, якщо все вирішилося у особистому листуванні зі мною? Якщо не зважати на це, то дуже поважаю творчість Михайла і люблю його гумор, як люблять гостру приправу, хоч і кривляться інколи від неї.