ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Подорожнiй
Крiзь душi лабiринти-нетрi
Путiвцями та манiвцями
До межi, до iржi, до безтями
Йти, не прагнучи слави, смертi.

По трiпочучих нервах вести,
Мов по картi, маршрути бравi,
Вiд ланцета слiди кривавi –
Роздорiжжя i перехрестя.

I далеко поза порогом
Чи то дому, а чи то болю
Стати, вперше й навiк, собою –
Напiвдемоном-напiвбогом...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-04 00:33:48
Переглядів сторінки твору 5067
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 00:40:50 ]
Сподобалося, Анатолію! Легкої дороги "подорожньому"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 00:48:12 ]
Спасибi, Йване )))
Вашiй сатиро-музi теж )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 10:04:02 ]
По трiпочучих(?)... - може, краще "по розтріпаних"?

Усі ми в цьому світі - подорожні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:56:59 ]
Ні, саме тріпочучих - що тріпотять від страху та болю. Знаю, що багато списів поламано щодо існування в укр. мові діэприкметників активного стану, але дискусія триваэ й досі. Для себе особисто я вирішив, що без них мова втрачаэ іноді потрібну влучність та лаконічність


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 12:40:53 ]
Толіку, привіт, Друже! Ось тобі мій скромненький коментар...

В лабіринтах світів, у безмежності мрій
На межі, між хрестів, в теплім сяйві зорі,
Манівцями облуд, у тенетах оман,
Не впокорившись злу, йдем на голос зітхань,
Що колись приведе нас на Пристань Душі -
У обійми небес, де йдуть Правди дощі,
Що змивають з душі біль образ і журби,
Де не ходять чужі, ні кати, ні раби,
Де твій дух не зламає ніхто і нічим,
Де не зраджує друг, перед віч стоячи,
Де облудні людці залишились без прав,
Бо Людина - не ціль для забав і розправ,
Де лукавства ножі вже не крають довір,
Де немає межі, де була до сих пір,
Де ненависть юрби не розчавить бажань,
Де нема вже "якби", ні страхів, ні вагань,
Де у сотнях згорань не пролиється кров,
(Надто зрима є грань поміж злом і добром),
Де фальшиві слова вже не чути ніде,
Де душа - без оправ, сама світло знайде
І у неба блакить відкидатиме тінь,
Омиваючись в водах одвічних прозрінь,
Проганяючи скверну і морок світів,
Засіваючи зерна у землі святі...

Там не судять за те, яке ти не робив,
Там не зрадять святе - бо Час Істин пробив,
Там не буде розп'ять і роз'ятрених стигм,
Там усе нам простять, якщо скажем - "Прости!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 17:20:50 ]
Дякую, Наталко )))
Якщо користуватися комп. термінами, якщо вірш - архів, то коментар вишов як розпакований файл )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-11-04 14:53:40 ]
Стати, вперше й навiк, собою –
Напiвдемоном-напiвбогом... - задумалася, а як це одночасно і напівдемоном і напівбогом? розтлумачте, бо я немтудо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 17:16:08 ]
Гммм, тяжко тлумачити той образ, що сам уловлюэш на самому краэчку розуміння. Мабуть, кожен повинен сам розшифрувати його для себе, може й не одразу, але ж у цьому й увесь кайф )))
Як варіанти можу запропонувати:
1. Прийняття себе в тотальній цілісності, не судячи, де в тебе добре, а де зле. Якщо ви читали Ошо, зрозуміэте про що я )
2. Можливо, як наслідок першого: розуміння того, що в один момент ти можеш поводитися як ангел, а в наступний - як демон. і саме усвідомлення цього дасть змогу як не примирити ці дві шизо-сутності, то бодай тримати під контролем.
3. Всю індійську міфологію, де численні демони були нащадками богів. Той же Равана, в одній з інкарнацій - найкращий друг Вішну, а в іншій - найбільший його противник.
Але ці варіанти - всього-на-всього моі інтерпретаціі, які нічого не значать. Шукайте свій )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 17:25:39 ]
P.S. Даруйте за неоковирність написання - в даний час відсутня укр. розкладка - а метод копіпасти суть різновид мазохізму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 17:12:24 ]
Я би полегшила останній катрен (він мені найбільше сподобався :):
"І далеко поза порогом"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 17:18:33 ]
Погоджуюся, дійсно краще )))
Спасибі! ;)