ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
ПАПУГИ ШАЛЕНОГО ВІССАРІОНА
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
Архів
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Квочка
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Лагідний Кеп Клек (Procol Harum)
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Золотавий лан
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
* * *
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Бегемотик
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25

Хельґі Йогансен
2025.06.16 23:18
Просто про зрозуміле
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.

Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне

М Менянин
2025.06.16 22:22
Батьки завжди
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Іван Потьомкін
2025.06.16 22:14
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

  А жінка йде…
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-04 09:14:54
Переглядів сторінки твору 7272
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 10:49:37 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 11:46:26 ]
Файно, Люб! І сильно! Я би ризикнув порадити такий варіант (хоча розумію, що акценти зміщуються):
"Нелегко по стерні злоби ступати,
та в’януть найогидніші слова..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 11:56:46 ]
Сподобалося, пані Любо! Особливо кінцівка.
Тема надто актуальна для сьогодення. Скільки знаю самотніх матерів, і не перестаю дивуватися їхній мужності. А що вдієш? Чи то чоловіки такі трапляються, чи якісь інші обставини. А є, як є.
Зараз усе-таки не ті часи, як за життя Шевченкової Катерини. Хоча легко судити збоку.
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 12:41:08 ]
Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 13:24:38 ]
Розуміти завжди важче, ніж засуджувати (я про вірш).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 12:46:39 ]
Акценти - таки зміщуються, Іванку. Тому не скористаюсь твоєю порадою, вибач. Їй, звісно, не так вже й нелегко в певному сенсі. Але в моєму вірші "тій жінці" - легко, бо вона не носить каменюку за пазухою. Вона щаслива в своєму щасті. От і все.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 12:47:39 ]
Я мала сказати - "не так вже й легко"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 12:49:38 ]
Дякую, Юліє, за "правильне прочитання"! Саме це я й намагалась сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 15:06:02 ]
Прекрасна чергова Ваша лірика!
А чому -матір, а не -мати?

як шевченкове
...а в нашім світі, нашім краї
нічого кращого немає
як тая мати молодая
з своїм дитяточком малим...

А в наш час це буває порою важче та легше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 15:28:42 ]
Чесно? У мене було "мати", та в якусь мить мені здалось, що воно може бути сприйнятим як дієслово, і це мене злякало, бо це вже буде зовсім інше закінчення.
Дякую за теплий відгук, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 15:59:15 ]
!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 16:02:02 ]
Дякую, Софійко! Рада тобі і твоїм знакам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 16:07:15 ]
Невже і в 21 ст. ще такі погляди збереглися? (Ото вже безсоромниця!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 16:19:48 ]
У маленькому містечку, ще й як, Любо. Звісно, ніхто за це вже коси не обрізає... Але... але... Скажу лиш, що цей вірш і народився після почутих мною "перешіптувань" щодо однієї юної самотньої особи, схожої на ліргероїню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-04 16:24:45 ]
Кажуть, найбільші святенниці в старості - це найбільші грішниці в юності. Ото нехай себе згадають, а не інших осуджують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 16:41:06 ]
чудово. але услід за Любою дивуюсь, що у нас час таке ставлення оточуючих ще може бути актуальним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 17:35:08 ]
Може, воно вже не настільки актувальне, бо ж вона собі спокійно йде, незважаючи ні на що. Але, в чому я переконана на 100 відсотків, так це в тому, що і в 21 столітті (як і в 20, 19) жодна мама своїй доньці такої долі не побажає... Дяка, Юлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 17:46:29 ]
Матір - це святе!!!
Щоби там не казали за плечима...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 17:47:58 ]
Саме так!!!
Дякую, ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 17:51:23 ]
Мама і в Африці - мама!)))