... ну, це найкраще із останнього, що я у Вас читав...
єдине, що дивує (щире і чисте питання, без підступу чи образи) : Вам не шкода витраченого часу?
:)

... звісно, все нормально.
Я не є рейтинговим автором, не завжди відписуюсь на коментарі, відповідно і жарт Ваш був приречений на "тишу".
Але то все дурня: і рейтинги, і популярність. Головне внутрішнє відчуття гармонії і впевненості, чого і Вам бажаю.
:)
це всього лише віртуальний світ - не забувайте про це
:)

О, іще, після вашого "вінігрєтного" безуму про Ван Гога і т.п. я майже відразу написав оцього вірша (думав виставити, але в той день мною було написано інший, більш сильніший вірш):

В чорній долоні – жовтий предмет
м’ясистий; ні хвильки, ні брижі,
і не здригнувся жодний м’яз, нерв
поверхні води, дивовижно.

Ранок тремтів, мінився в лиці,
ставком стискав місяць... Наруга.
Наче Ван Гог тримав у руці
своє закривавлене вухо,

крапала кров, як віск у свічі,
ікони мінялись на луб’я,
світле, росисте мироточіння
і сояшники. Алілуя.


"Если б знали из какого сора растут стихи"; Ви підштовхнули; але якби я не сказав, ніхто б і не здогадався...
НМСД: не пишіть отих здорвезних жартів, пародій, гумуру - (не маю наміру ні ображати, ні через те, що Ви на мене написали, а чисто моє відчуття), вони безперспективні.
І друга порада - нікого не слухайте (в т.ч. мене), а робіть і пишіть те, що відчуваєте, що йде в руку.
З повагою,
:)