ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 Літературний жарт

Костянтин Мордатенко, поезія "високостАнний випростався вітер..."
http://maysterni.com/publication.php?id=69039

ВисокостАнний випростався вітер -
розграфоманилося не на жарт.
З кремля ведмідь наврочив московітів,
що аж у місті вибухнув пожар.

А почалося із рахунку звіра,
було йому - шістсот вісімдесять
без чотирнадцятки - ( звичайно, хто у вірі -
навколо ватри) - ні додать, ні взять.

А потім - раз! - кларнетно-срібний спалах -
це написав поет рядок незлий.
Хоч сіяв більше, та зерно пропало -
сичі мовчання криком рознесли.

Новозавітно світ рипів снігами
і на живця ловив Сковороду -
той не клював, лише ходив кругами
і не впіймався - світу на біду.

І раптом - восьма з браком двадцятірки,
заторохтів будильник без причин!
Оце ж мені намарилося стільки!
Отак сп'яніти від "Poez Tychyn"!

Але нічого, більшість не узнає,
що в роті коней хтось табун пасе.
Один лиш я. Ну, може, ще Ісаєв.
Бо Штірліцу відомо геть усе...

5.11.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-05 21:03:54
Переглядів сторінки твору 1872
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 21:08:48 ]
Костянтине! Сприйміть це всього лише як спробу жарту. Не мені оцінювати Вашу поезію. Надіюся, що посміхнетеся.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 23:44:26 ]
... ну, це найкраще із останнього, що я у Вас читав...
єдине, що дивує (щире і чисте питання, без підступу чи образи) : Вам не шкода витраченого часу?
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 00:12:12 ]
Якщо ви й справді не образилися, Костянтине, то не шкода. Більше шкода того, що ніхто, крім вас, цього жарту не оцінив. Але в любому випадку - це якийсь досвід. Що не кажіть, а краще писати, ніж пити горілку чи зривати з перехожих шапки.
І хтозна, може завтра напишу щось вдаліше...
А вам дякую за толерантність, якщо, звичайно, вона щира.
В протилежному випадку - прошу вибачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-06 08:31:31 ]
... звісно, все нормально.
Я не є рейтинговим автором, не завжди відписуюсь на коментарі, відповідно і жарт Ваш був приречений на "тишу".
Але то все дурня: і рейтинги, і популярність. Головне внутрішнє відчуття гармонії і впевненості, чого і Вам бажаю.
:)
це всього лише віртуальний світ - не забувайте про це
:)

О, іще, після вашого "вінігрєтного" безуму про Ван Гога і т.п. я майже відразу написав оцього вірша (думав виставити, але в той день мною було написано інший, більш сильніший вірш):

В чорній долоні – жовтий предмет
м’ясистий; ні хвильки, ні брижі,
і не здригнувся жодний м’яз, нерв
поверхні води, дивовижно.

Ранок тремтів, мінився в лиці,
ставком стискав місяць... Наруга.
Наче Ван Гог тримав у руці
своє закривавлене вухо,

крапала кров, як віск у свічі,
ікони мінялись на луб’я,
світле, росисте мироточіння
і сояшники. Алілуя.


"Если б знали из какого сора растут стихи"; Ви підштовхнули; але якби я не сказав, ніхто б і не здогадався...
НМСД: не пишіть отих здорвезних жартів, пародій, гумуру - (не маю наміру ні ображати, ні через те, що Ви на мене написали, а чисто моє відчуття), вони безперспективні.
І друга порада - нікого не слухайте (в т.ч. мене), а робіть і пишіть те, що відчуваєте, що йде в руку.
З повагою,
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 17:14:03 ]
Костянтине! Радий, що ви не образилися. І згоден, що моя пародія не дуже вдала. А ваш вірш - самостійний. Можете спокійно друкувати.
Бажаю вам творчої наснаги!
Дякую за відгук!)