ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 РІЗЕЦЬ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 16:31:54
Переглядів сторінки твору 8037
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 16:38:21 ]
гарно і щемно. Добре, коли "після" залишається вдячність... У більшості то ненавить... Чи ви не про "після"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 16:45:43 ]
Дякую, Юлько!
Ні, це було написано "під час". Таке було моє невзаємне кохання, яке змусило мене взятися за перо. Про що й розпівідає цей вірш. А після - ми розійшлися, швидше мабуть із якимись взаємними образами. Але вірші залишилися, та й я ще час від часу пишу. Значить, нікуди не дінуся - мушу бути вдячним за отой біль, який спонукав мене до поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 17:00:29 ]
Мабуть, гірше було б, якби болю е було. А так - є, значить Ви - жива людина, яка відчуває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-11-07 17:05:59 ]
Ярику, привіт! Твій вірш мені перегукується з віршем Ліни Костенко "Моя любове!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:11:41 ]
Дякую, Яфинко! То мабуть вона в мене списала.)
Пошукаю в неті - почитаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:12:24 ]
Привіт!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 17:19:28 ]
Гарний вірш, Ярославе. Знайомий, близький мені настрій... Але:

Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері...
-
Оці рядки - занадто натуралістичні, як на мене.
І трут - роздмухують. Роздувати - це щось трохи інше за змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:30:21 ]
Дякую, Любо!
Я думав над цим. Але як казав один грузин - якщо роздмухують, то і роздувають. Слова дмухати і дути - два абсолютні синоніми. просто ми звикли до штампів. Але достатньо прочитати якийсь не дуже звичний вираз через деякий час, то швидше за все не відчуєш шлейфу від виразу, який занадто на слуху. Але дякую - подумаю. Хоч і думав уже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 17:26:13 ]
Вітаю, Ярославе!
А мені навпаки "приглянулися" ці рядки про кров...
Мабуть тому, що більшість віршів ми пишемо власною кров`ю...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:32:35 ]
Дякую, Лілю! Хоч я взагалі не люблю крові, можу знепритомніти навіть від вигляду кров"янки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 21:04:37 ]
Ярославе, гарний вірш - осяяний "теплом осінніх терцій."
Привіт:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:11:22 ]
Дякую, Марійко!) Радий, що сподобався тобі один з найперших моїх віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:35:29 ]
Гарно. Мені сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:12:51 ]
Дякую, Василю! Ціную твою підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:41:37 ]
Поетично. це поетично. Бо в автора є смак і хист. І слух у нього є. І мову він відчуває. І іноді дозволяє собі дуже вишукані помилки, я би сказав філігранні - як той костер, за який його лаяли, а мені сподобалось...
Щоправда, самоповторів уже багато. Але - це можна з тим же успіхом закинути й мені. Рух по колу? Але я не знаю хронології написання віршів. Більше 5 віршів одразу читати втомливо? Але Маланюка теж багато одразу не втнеш.
Не полишає відчуття, що автор стилізується сам під себе, під одного разу винайдену манеру писати. Красиву манеру. Виграшну. Але - дуже вже однакову.
Але це поетично. Поетично. Нічого, що я в третій особі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:08:34 ]
Дякую, Сергію, за коментар! Навіть не сподівався)
А що в третій особі - то все ок - навіть цікаво сприймається)
Але це один з найперших моїх віршів (третій) періоду, коли я почав активно писати (осінь 2009). Писав емоційно, не маючи великого досвіду. Тому й усі твори того періоду грішать одними помилками. Ну й подібні вони манерою, та й емоційно. Зараз я майже не пишу. Але якщо пишу, то вже стараюся якось урізноманітнюватися. Зрештою, "Омен" мій вам сподобався. До речі, я вирішив вам його присвятити. Бо ви єдиний його високо оцінили (хоч мені теж він видається цікавим).
Дякую за добрі слова. І за критику. Постараюся її врахувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 07:57:33 ]
до речі, про сприйняття слова "костер".
знайшов в Ігора Римарука, який був ну дужжже вимогливим до слова.

блажен хто поділив на чистих і нечистих
роди і племена живий і мертвий люд
хто сходить на костер по празникових числах
а в будні сам вершить сліпий і чесний суд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:46:02 ]
Добре пишеш, Славку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:10:25 ]
Дякую, Володю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:48:32 ]
А мені видався занадто пафосним. І навіть не стільки пафосним, скільки трохи істеричним.