ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 Над кухлем

Любой из нас, приподнимая кружку,
В нее слезу нечаянно прольет.

Сергій Єсєнін


У серці пристрасті ущухли.
Здалося, серцем все сказав.
Нараз — моя сльоза у кухлі.
І ти, мов зронена сльоза.

Удвох ми зрадили надію.
Тепер, безкрила, квилить лиш.
Я з тих, що плакати не вміють,
ти, наче сльози, одкричиш.

Не причарований тобою,
хоч припадав не раз до вуст.
Ні, над пролитою сльозою,
за серце й розум не візьмусь.

А, може, з волі високості
у цьому світі загадковім
сльоза, яку пізнав, не гостя —
стрімка провісниця любові.
2011р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-15 19:45:46
Переглядів сторінки твору 4602
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 20:12:26 ]
забагато сліз як на один вірш
і в одній одруківочка
а якщо н-д
зронена вода
і
ти наче кроки
одмовчиш
а в загальному
гарне враження
читатиму і надалі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 20:32:41 ]
Сподобалося, Богдане! таки слово "сльоза" часто зустрічається в вірші. але, мабуть, така вже твоя задумка. зрештою, це ключове слово, яке є в епіграфі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 20:48:35 ]
Ксеніє, мій ліричний герой над кухлем, а це особливий стан душі мужчини, а ще - у всіх випадках сльоза чи сльози несуть певне образно-смислове навантаження. Вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 20:50:14 ]
Ярославе, вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 20:54:42 ]
Гадаю, що цим поетичним "кухлем" перевершено єсенінську кружку :))
Сліз багато (аж дощить) але в даній ситуації це виправдано.
Правда, для більшого романтизму можна було і іншу назву придумати, наприклад, над вечірнім ставком.
А вірш гарний, щирий. Сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 18:31:34 ]
Василю, щиро вдячний за відгук. " Над кухлем" написав експромтом. Був такий настрій, який можна назвати нескоригованим. Хотів передати психологію мужиків, яким істину може підказати кухоль, коли вже ніхто не здатен це зробити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 21:24:41 ]
А кажуть: чоловік не плаче...
Над кухлем - певно, витяг з правил?
Ковток і... пристрасті юначі.
Іще один і... Краще б кави.;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:52:15 ]
Це в присутності жінок, а так... ще й кухлем )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 20:07:37 ]
Патаро, вдячний за відгук. Кави дійсно п'ю багато, але ... натяк Ваш сприймаю з гумором - здоров'я дозволяє... не тільки каву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:25:57 ]
у серці пристрасті ущухли,
замовкло серце – ні мур-мур.
пора прикластися до кухля,
наклюкаюсь, як той амур.

і цілитись на всі чотири.
ось про стрілі – тобі й мені
що? кажеш, краще по сокирі?
як попередній раз? ні- ні!

надію зрадили обоє,
у неї з крилами – облом.
квилить, готується до бою,
щоби помститися обом.

безпечніше сльозами литись
до ніг надії – знов і знов,
поки не скаже: «добре. квити.»,
подумавши: «мабуть, любов»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:26:10 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 19:47:20 ]
І так бува: життя, мов рана,
коли мужчина губить путь.
Відразу Яна чи Оксана
у військо амазонок пруть.
Руйнують стіни і пороги,
і день, і ніч тоді дотла,
а варто усміху одного -
і кухоль зникне зі стола.
Яно, вдячний за такий натхненний відгук. Щодо "Яна чи Оксана" - звичайне узагальнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 21:42:14 ]
Богдане, а останній катрен так і задумувався в іншому ритмі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:10:42 ]
Гадаю, що це зовнішній фактор: писалося, коли сльози висохли)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 22:31:04 ]
рука дрогнула? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 19:52:03 ]
Чорі, не буду уточнювати, що там у мене "дрогнуло", але написалося так, як хотілося написати. Щиро вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-19 12:59:53 ]
а варто усміху одного -
і кухоль щезне зі стола. О!
СпподобАлося...
Гарно ж бо!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-19 21:53:41 ]
Олексаддре, вдячний за розуміння.