ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Ще бобик

"Бобик - 1.Зменшене до "біб", одна насінина бобової рослини. 2.Стручок бобу."

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Образ твору Соняшник - золото сонця й вугілля над надрами.
Спалахом зірки й пшеничний хизується сніп.
Бобик... Рослина, що сходить під вищими "татрами",
чуючи часто від інших зневажливе "біб!"

Видертись складно на сяючі золотом промені -
от і доводиться дихати присмерки-дні.
Витягти квітку (не схожу на обрії зморені,
квітку, подібну до лілії) зможе чи ні?

"Біб", а наповнити кучері літньої "зачіски"
сонцеголових з оголеним знизу стеблом!
Зовнішньо бобик не тішить охоплених натиском,
будучи осторонь золота вічним зелом.

Він і без "спалаху" не поступається радістю
сонячній посмішці велетнів листу й стебла.
Квіткою світла він стримує золото старості,
не відбираючи цим анітрохи тепла.


3.12.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-03 00:18:30
Переглядів сторінки твору 8281
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.637 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 15:02:08 ]
Майоре! Челентано (тобто я у молодості, "двійник", як тепер говорять) тут не псує... Блефу теж нема. :))) Бобове вдячний! )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 15:05:23 ]
Капітане! А де ти "шлявся"??? Нє? Генерал уже кілька разів заглядав ( чи не на тебе виглядав!)
Дяка! (Правда, квасоля - побратим... ну то й так добре...) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-04 21:48:23 ]
Мовчки залишити стрій (священне місце) - це просто жах. Маячить трибунал...
Каюсь, Полковнику!
Насправді там - у безінтернетних краях я подумки заходив до ПМ. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 15:09:34 ]
Даруйте, сер! За сріблясто з кульками золотисто бавитись ... може хіба що... президент натхненно лакомий.... Перепрошуюююю, сер... як Ваше, даруйте, звання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-04 15:51:46 ]
Ось , що я можу повідати, Михайле про боби. Зараз в прокаті йде новий відзнятий мультик " Кіт у чоботях" Ми усією родиною із задоволенням його переглянули. Сюжет такий: головні герої: Кіт у чоботях, Бовтун, і кицька М"яколапка знаходять три чарівні боби, з яких виростає чарівне дерево.:)

коте рудий у чоботях там де слава там і честь
три боби чарівних марень м»яколапці у сільце
не пручаючись чекала мигдалевий погляд твій
розділила своє сонце на шматочки білих слів
Натхнення Вам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 22:37:24 ]
Привіт Юліє! Дякую з бобовим "деревцем"! Поділюся і з тобою:))) Тримай хвіст трубою!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 22:43:24 ]
Далеко не лазь, Капітане! Ми тут без лірики високохудожнього твого пера знудились (дехто тужить!) Два "наряди"-твори поза чергою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-04 22:54:40 ]
Та один, Полковнику, - "Ювілей" я вже опублікував.
Зізнаюся, що хоча він і давній, але я його обтесав, скоротив і ще змінив.
До стилю письма Джойса мені, як до Місяця! Тому перепрошую, якщо тебе (знавця мови) це шокує. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-04 23:04:55 ]
P.S.
Вельми вдячний, Михайле, за гарні слова! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-12-05 04:54:51 ]
справа * із романтично~нуарного цілостінного екрану
молодий сер Норман Віздом гордо промовляє
"Сам у ногу! Я - цивільний!"

зліва * трохи згодом у серці санфранциських кам.яних джунглів
навіженець Перрі вигукує своє
"Та всеєдно, в нас кохання & свінґ а квадратні не врубуються
а ще всякчас намагаються зачморити.."

& десь на нульовому мередиані С&М зі своїми
злотисто~сріблистими кульками

у негучній розрідженокисневій помірнопрохолодній
мізансцені

(ну щось таке)



-)








Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-12-05 19:38:22 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-12-05 19:44:08 ]
усі можливоймовірні скоромовки & коломийки за відвертою непотребністю щедро полишаю на вашій господарці.. .

легких днів, світлих чуттів


С*






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-12-05 23:17:27 ]
У бій пішла важка артилерія. Великий тлумачний словник сучасної української мови - заявка серйозна.

Оця струна зачепила: Квіткою світла він стримує золото старості, не відбираючи цим анітрохи тепла.

Так по-дорослому: ностальгічно, виважено, романтично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 19:57:35 ]
Привіт, Воїне-Світлий! Дяка за комент. Ось вирішив за "бобових" замовити слівце... Наслухавсь колись, та й зараз іноді чую. Мо', хоч хтось зрозуміє, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:05:03 ]
та бо нудно з вами, знаєте, товаришу Бобіков


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:32:26 ]
Тю, образилися... Ну тоді хай Вам місяць у дорогу зацікавлює думку, ясне сонечко скрасить її росою!
Даруйте, що знудив... Каюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:36:05 ]
Ви правда, дивні. то шкодуєте чогось, то каєтеся

навіщо це усе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:43:48 ]
Перепрошую, "дивний" є від народження (не виправиш). У житті, власне, є цінністю ЖИТТЯ і ЛЮБОВ (що, як відомо, Бог). От я, дивно виходить, шукаю її, прагну знайти, як, до речі, і всі. От і все. Нічого більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:46:01 ]
але це явно зрозуміло і так