ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Мимо-летное
Этот поезд на Киев –
Четко по расписанию,
Мы с тобой не такие,
И не знаем заранее,
Кто, когда и откуда,
И куда… тем не менее,
Мы с тобой, как все люди,
Поплывем по течению.

Поезд прибыл на станцию,
Я иду по перрону,
Ты промчался, остался бы…
Рукавами затронув,
Не заметил, и в спешке,
Скрылся быстро в вагоне,
Я привыкла, конечно,
Да и мы не знакомы.

И уже третий месяц
Мы с тобою встречались,
Время – доли секунды,
Повстречались – расстались,
Ты спешишь, как обычно,
На ходу налетая,
Ну, когда опоздаешь?
Я момент ожидаю.

Не педант – однозначно,
Тогда в чем же причина?
С виду – молод, не мачо,
Интересный мужчина,
Может, пробка в дороге,
Не сработал будильник?
Или села зарядка
Внезапно в мобильном?

Надоели мне, право,
Эти утром налеты,
Вот возьму, и заставлю,
Сбросит пусть обороты,
Крашу губы поярче,
И «Шанель №5»,
Нет! Сегодня дорогу
Будет мне уступать!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-21 14:57:33
Переглядів сторінки твору 2359
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-21 14:58:04 ]
чики-чирики! парам-пам-пам ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-21 19:20:48 ]
Я поганенько кумекаю у російській, але на рівні усіляких кострукцій, штампів і кліше - можна сказати, що "тягну".
І вірш мені здається нормальним.
"Попливьом по тєчєнію", "інтєрєсний мужчіна" etc.
Двостопний анапест, НМСДД (На Мою Скромну Думку Дилетанта), спрощує глибокий зміст, перетворюючи вірш, який має серйозну інтимно-душевну спрямованість, у щось, як ти правильно написала (цитую): чики-чирики! парам-пам-пам ;-)
І моя читацька душа може бути черствою.
А такі вірші пишуться не (від_нема_чого_робити).
Тому я оце розмірковую - розмірковувати глибше чи ні.

З повагою і без обмірковувань,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 16:24:51 ]
пора вивести Вас на чисту воду, пане, у російській Ви спритніший за мене)))
дякую за те, що вірш "нормальний" - не аморальний - от і гаразд))
нічого не бачу в "интересном мужчине" можна сказати так само й про жінку, в комплексі цікаву - і зовні, і духовно.
вірш написався "не від нема чого робити", а тому що ситуацію хотілося, як фотографу, увічнити)) розмірковуватиму далі)))

дякую, що прочитали


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 16:48:49 ]
Тут є такі віртуози, що крутять цим Словом, як циган сонцем. А "интересний мужчіна" - це штамп. Приблизно, такий самий як і "настоящій полковнік". Одного разу ці слова відіграли певну роль, НМСДД. А потім пішли повтори, гідні їхнього використання у розмовах, жартах. А у високій поезії, на яку націлені, мабуть, усі наші колеги, існують інші образи і метафори і все таке інше.
Нема за що дякувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 16:59:38 ]
Цікава історія. Життєва. Як у всіх.
парам-пам-пам! чики-чирики!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-23 13:30:53 ]
оу, нове обличчя) проходьте, сідайте)) лишилась пара вільних місць)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-23 13:51:23 ]
Не знаю, як кому і хто як, а я такої думки:
- Ваш твір мені нагадав щось на зразок мюзиклу.
Йому б гарного режисера, щоб той підібрав би якусь музику. Бажано і хореографа. Скільки треба підтанцьовки, він визначить сам.
І вийде номер, не гірший за "Позвоні мнє, позвоні". Мабуть, бачили. Його на Новий рік по ТБ крутили.

Творчих успіхів, гарного настрою.