ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду своє помешкання (як залишають в минулому порвані сандалі) і крокував бруківкою

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Мимо-летное
Этот поезд на Киев –
Четко по расписанию,
Мы с тобой не такие,
И не знаем заранее,
Кто, когда и откуда,
И куда… тем не менее,
Мы с тобой, как все люди,
Поплывем по течению.

Поезд прибыл на станцию,
Я иду по перрону,
Ты промчался, остался бы…
Рукавами затронув,
Не заметил, и в спешке,
Скрылся быстро в вагоне,
Я привыкла, конечно,
Да и мы не знакомы.

И уже третий месяц
Мы с тобою встречались,
Время – доли секунды,
Повстречались – расстались,
Ты спешишь, как обычно,
На ходу налетая,
Ну, когда опоздаешь?
Я момент ожидаю.

Не педант – однозначно,
Тогда в чем же причина?
С виду – молод, не мачо,
Интересный мужчина,
Может, пробка в дороге,
Не сработал будильник?
Или села зарядка
Внезапно в мобильном?

Надоели мне, право,
Эти утром налеты,
Вот возьму, и заставлю,
Сбросит пусть обороты,
Крашу губы поярче,
И «Шанель №5»,
Нет! Сегодня дорогу
Будет мне уступать!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-21 14:57:33
Переглядів сторінки твору 2120
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-21 14:58:04 ]
чики-чирики! парам-пам-пам ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-21 19:20:48 ]
Я поганенько кумекаю у російській, але на рівні усіляких кострукцій, штампів і кліше - можна сказати, що "тягну".
І вірш мені здається нормальним.
"Попливьом по тєчєнію", "інтєрєсний мужчіна" etc.
Двостопний анапест, НМСДД (На Мою Скромну Думку Дилетанта), спрощує глибокий зміст, перетворюючи вірш, який має серйозну інтимно-душевну спрямованість, у щось, як ти правильно написала (цитую): чики-чирики! парам-пам-пам ;-)
І моя читацька душа може бути черствою.
А такі вірші пишуться не (від_нема_чого_робити).
Тому я оце розмірковую - розмірковувати глибше чи ні.

З повагою і без обмірковувань,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 16:24:51 ]
пора вивести Вас на чисту воду, пане, у російській Ви спритніший за мене)))
дякую за те, що вірш "нормальний" - не аморальний - от і гаразд))
нічого не бачу в "интересном мужчине" можна сказати так само й про жінку, в комплексі цікаву - і зовні, і духовно.
вірш написався "не від нема чого робити", а тому що ситуацію хотілося, як фотографу, увічнити)) розмірковуватиму далі)))

дякую, що прочитали


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 16:48:49 ]
Тут є такі віртуози, що крутять цим Словом, як циган сонцем. А "интересний мужчіна" - це штамп. Приблизно, такий самий як і "настоящій полковнік". Одного разу ці слова відіграли певну роль, НМСДД. А потім пішли повтори, гідні їхнього використання у розмовах, жартах. А у високій поезії, на яку націлені, мабуть, усі наші колеги, існують інші образи і метафори і все таке інше.
Нема за що дякувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 16:59:38 ]
Цікава історія. Життєва. Як у всіх.
парам-пам-пам! чики-чирики!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-23 13:30:53 ]
оу, нове обличчя) проходьте, сідайте)) лишилась пара вільних місць)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-23 13:51:23 ]
Не знаю, як кому і хто як, а я такої думки:
- Ваш твір мені нагадав щось на зразок мюзиклу.
Йому б гарного режисера, щоб той підібрав би якусь музику. Бажано і хореографа. Скільки треба підтанцьовки, він визначить сам.
І вийде номер, не гірший за "Позвоні мнє, позвоні". Мабуть, бачили. Його на Новий рік по ТБ крутили.

Творчих успіхів, гарного настрою.