ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Вячеслав Руденко
2026.10.08 08:44
Погляд повен муки, а кругом — полин,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.

Цвинтар біля греблі тихий і чужий,

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 КОЗАЦьКА ЛОЖКА

На пEчі борщик смачно закипає,
Є теплий хліб і буде діткам сить.
Чекаєм тата- ще ( вже) його немає,-
крізь хату час неспинено летить.

Сидить, іще малий, козак безвусий-
Козацьку ложку тисне у руці-
Це витесав йому Богдан - пан Русин,
Щоб так він їв , як їли на Січі!

А дівка з "перцем"- кароока Настя -
Вичікує собі удачну мить:
Як мама не побаче, може вдасться,
Ту ложку в брата - хитрістю схопить.

Таки забрала! -і хлопчисько плаче...
-Чого б то, синку? Годі сльози лити.
У світі є ще більш болючі речі-
Це все ти потім зможеш зрозуміти.

А покищо - читайте разом книжку,-
Сестричка старша сторінки гортає.
Та древня казка про сіреньку мишку
через роки щось тепле нагадає.

Ростіть, ростіть, мої весняні квіти,-
дрібне козацтво - ще плаксиве трошки.
І буде щастя піснею сповите,
І та - з дитинства - незабутня ложка!


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-12-27 06:18:35
Переглядів сторінки твору 5197
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 08:53:48 ]
Підкуплює дитяча наївність і простота мислення, а зміст глибокий, коренистий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 18:34:42 ]
Цьому віршику, Ксеню, 12 років.Писаний з моїх малих, котрі сьогодні вже далеко не є малими :) І " козак безвусий" - вже вусатий і Настя з "перцем" - вже дівує. А ложка козацька і до сьогодні ще зберігається...пана Богдана Русина, що витесав її ( головний кашовар козацького тов "КІШ", іконописець, різьбяр) - вже нема з нами. Вірш гріє нас спогадом про той час....радію, що і вам сподобався.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-27 10:19:17 ]
Прочитав, Роксолано, із великим задоволенням. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 18:36:40 ]
Дякую, Володимире, що читали- приємно, що вірш додав настрою...Щасти Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 10:31:15 ]
Дитинство... :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 18:43:08 ]
Так, - дитинство- найкращі роки з нашого життя...Дякую, Микито! Щасти Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-27 11:01:51 ]
Начебто простенький сюжет, а бере світлістю і простотою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 18:45:35 ]
Радію, що і для Вас віршик засвітився. Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-27 13:21:44 ]
Гарно... Я зворушена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 18:46:54 ]
Приємно це знати, Любочко! Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-27 14:18:19 ]
І ось так легенько, тихенько задурили дитині голову, щоб забула про ложку...;-))) Погоджуюся на такий перебіг подій лише задля спокою у хаті, а то б... подавала до Європейського суду!!!;-))))) Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 18:50:31 ]
О так, Потаро, психологічний маневр: чим би дитя не тішилося- лиш би не плакало. Хоча книжка, мабуть, це найкраще, що може бути для маляви....Дякую сердечно, що завітали і читали віршика. Хай усе лагодиться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 19:30:17 ]
Таким домашнім затишком і материнською любов'ю повіяло від твого віршика, аж самій захотілося до вашого козацького гурту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-27 23:39:53 ]


Як гарно би було....Заходь на гостину, Наталь.:)