ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Біла (1986) / Проза

 НОВЫЙ ГОД
Образ твору Тик-так, тик-так –моргала на стене зелеными глазками кошка-часики; дин-дон, дин-дон –поддерживал колокольчиками веселую игру электронный Дед Мороз в бордовой бархатной шубке. Цветные огоньки радостно водили по елке хороводы то ускоряя, то замедляя ход. Пузатые шарики важно покачивались на ветках, хвастаясь блестящими боками. Под елкой на коробке с шоколадными конфетами сидел большой белый мишка.
Склонившись над столом, Алина старательно выводила фломастером буквы на большой новогодней открытке. Она еще не ходила в школу, но часто в нее играла со своей восьмилетней соседкой, поэтому, писать умела не хуже школьников. В белой пижамке и с растрепанными волосиками, она была похожа на подаренного плюшевого медвежонка под елкой.
«Дорогой Дедушка Мороз! Я получила твои подарки. Спасибо за мишку, как из рекламы детских витаминок. И за шоколадки спасибо, они с разными фруктовыми начинками. Но попробовала я только одну – кругленькую с апельсинкой внутри. Остальные я… - на открытку упало несколько крупных капель. Пытаясь не размазать буквы, Алинка аккуратно смахивала слёзки с глянцевой поверхности. – Остальные я хочу тебе вернуть. И мишутку тоже отдаю… - Буквы предательски плыли на открытке от новых горьких слезинок. - Он очень мягкий и добрый, - продолжала влажной ручкой выводить девочка, - но можно загадать другое желание? Ведь до нового года еще час?! Ты же волшебник, ты же успеешь?! - Потерев кулачком глазки, Алина тяжело вздохнула, сосредоточилась и продолжила. – Я хочу, чтоб мама жила не в телефоне, а со мной. Подари мне мою маму, как на прошлый Новый год ты ее подарил чужим деткам в какой-то далекой стране. Она там варит им кушать и играет в саду с собачкой. Я уже взрослая и сама буду готовить обеды маме и бабушке, я умею! Пожалуйста, привези на оленях мою мамочку!».
Бережно закрыв огромную открытку с серебристым снеговиком, Алина положила ее, как и полагается, на подоконник. Рядышком разместила коробку со сладостями и медведя, крепко обняв его на прощание.
Трепетные снежинки за окном с интересом наблюдали за танцующими огоньками, игривой кошкой-часиками, безмятежным детским сном. По-матерински нежно, метель пела колыбельную…
По залитой солнцем игровой площадке бегали двое детишек в ярких дутых курточках и огромный красавец-лабрадор. «Алле, да, мам, - тихо и как-то с опаской произнесла стройная молодая женщина. – С Новым годом! – постаралась придать праздничности словам. – Ну, как вы отметили? К Рождеству постараюсь вам с Алинкой ещё передачку отправить. Приехать?.. - Речь прервал глубокий вздох, к горлу подступил липкий ком. – На следующий Новый год постараюсь…Раньше никак»… Радостный собачий лай и чужой счастливый детский смех заглушили в телефоне вырвавшийся наружу поток безысходности и боли.
Дед Мороз больше не верил сам в себя.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-05 17:05:37
Переглядів сторінки твору 797
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.144 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.315 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.07.16 22:09
Автор у цю хвилину відсутній