ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-14 19:44:16
Переглядів сторінки твору 26282
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 19:46:18 ]
ОРИГІНАЛ

* * *

Я помню чудное мгновенье –
Передо мной явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.

В томленьях грусти безнадежной,
В тревогах шумной суеты
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.

Шли годы. Бурь порыв мятежный
Рассеял прежние мечты.
И я забыл твой голос нежный,
Твои небесные черты.

В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо дни мои,
Без божества, без вдохновенья,
Без слез, без жизни, без любви.

Душе настало пробужденье:
И вот опять явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.

И сердце бьется в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье
И жизнь, и слезы, и любовь.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-09-06 14:12:42 ]
Ярославе, все забуваю, ще з попереднього перекладу, сказати: краще перенести слова оригіналу у примітки, так буде більш читабельно, та й, зрештою, так тут прийнято чи навіть рекомендується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 19:48:29 ]
Брате, з Новим Роком, чудово!
Оцінити забрали права...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 19:56:11 ]
Бо ви, шановний Володимире, частенько користуєтесь "6" безвідповідально. А це шкодить геть усім - і авторам, бо ставить їх у незручне становище, і адміністрації ПМ, яка ніби таке дійство заохочує... (
Не заохочує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 19:58:46 ]
Вибачаюсь, але тільки з гарних почуттів до жителей Майстерень...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 20:11:27 ]
...ставив позитивні оцінки...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 20:10:57 ]
Хто б сумнівався! )
Але ви, при цьому оцінюєте спалахи душ і очей, а ми зобов'язані слідкувати, щоби "6" тяжіли до безпосередньо поетичних текстів...

Тож у миті вашої найвищої щедрості адміністрація натреновано ховає поле діяльності за спиною - "не дамо! (Наразі)"... )
Доки у вас настрій не спохмурнішає. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 19:53:53 ]
Вітаю, Ярославе!
Нелегка праця перекладати з російської. Ви мабуть настоювали свій текст не раз, аж ...поки визріло вино і пити зможе, хто захоче...) Я пригубив.Гарний смак...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:17:36 ]
Добрий переклад. І вір вибраний не випадково. Відчуваю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:38:58 ]
вір - це твір. Не додивився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:28:49 ]
Привіт, брате-Вітре! Навзаєм і тебе вітаю зі Старим Новим роком! Ти, як бурі шал бурхливий, мабуть тому!
Хоч і прикро, стільки праці вкладено. Тільки на першу строфу у мене чотири варіанти перекладу. Була думка їх тут опублікувати для початківців. Щоб бачили, як це непросто. Ось вони:

Я пам"ятаю мить сяйливу,
Зійшла ти мовби з небеси -
Видіння мимолітнє - диво,
Як геній чистої краси.

Я мить чудову пам"ятаю,
Зійшла ти, мовби з небеси,
Сяйним видінням пролітаєш,
Як геній чистої краси.

Я пам"ятаю мить чарівну,
Явилась ти, немов з роси.
Сяйним видінням мимолітним,
Як геній чистої краси.

Хай люди читають, вчаться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:31:22 ]
А як же Ви, шановна редакціє, оцінюєте цей твір, можна спитати? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 20:34:50 ]
Провокация...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 21:40:35 ]
Провокація )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 21:42:32 ]
Я вважаю, що оцінювати зимою переклади таких віршів об'єктивно дуже важко...
Бачте снігу скільки навалило, сіна навіть не видно, а ще сліди... Компромат...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 20:33:29 ]
Брате, пішли в бар до дівчат....))))!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:37:50 ]
Що казати, Володимире! Я розумію, що це - певною мірою самогубство - братися за переклад найкращого вірша російської поезії в любовній ліриці, але мені легко давалася версифікація, і ось ризикнув. Я ще з дитинства мріяв про це. Дякую, для Вас ось показую "кухню" перекладну частково. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:48:48 ]
Спасибі, Василю! Не випадково, ти маєш рацію, навіть у тому, що вірш присвячений Анні Керн, дівоче прізвище Полторацька - українці, онуці видатного музиканта Марка Полторацького, видатного співака баса-баритона, і диригента придворної Санкт-Петербузької співочої капели. Другий диригентом у нього був Максим Березовський,
а його учнем і наступником на посту головного диригента капели - Дмитро Бортнянський. У мене є стаття про Анну Керн, колись опублікую...
До неї залицявся сам цар Олександр І, і запрошував її у Санкт-Петербург, а вона йому казала:
- Ні. це Ви приїздіть до нас у Лубни, Лубни - це таке чудо.
Пушкін присвятив їй і такі рядки:
Когда помилует нас Бог,
Когда не буду я повешен,
То буду я у Ваших ног,
В тени украинских черешен.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-14 20:52:18 ]
небеси - церковнослов'янiзм чи як там. у молитвах це слово часто звучить. добре, що Ви про нього згадали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:52:25 ]
Брате-Вітре, головне - це вібрації "родственных" душ. Так що наливаю тобі абсенту. І хай музи тремтять від щастя!)))


1   2   3   Переглянути все