ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМ

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-14 19:44:16
Переглядів сторінки твору 26491
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 19:46:18 ]
ОРИГІНАЛ

* * *

Я помню чудное мгновенье –
Передо мной явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.

В томленьях грусти безнадежной,
В тревогах шумной суеты
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.

Шли годы. Бурь порыв мятежный
Рассеял прежние мечты.
И я забыл твой голос нежный,
Твои небесные черты.

В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо дни мои,
Без божества, без вдохновенья,
Без слез, без жизни, без любви.

Душе настало пробужденье:
И вот опять явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.

И сердце бьется в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье
И жизнь, и слезы, и любовь.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-09-06 14:12:42 ]
Ярославе, все забуваю, ще з попереднього перекладу, сказати: краще перенести слова оригіналу у примітки, так буде більш читабельно, та й, зрештою, так тут прийнято чи навіть рекомендується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 19:48:29 ]
Брате, з Новим Роком, чудово!
Оцінити забрали права...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 19:56:11 ]
Бо ви, шановний Володимире, частенько користуєтесь "6" безвідповідально. А це шкодить геть усім - і авторам, бо ставить їх у незручне становище, і адміністрації ПМ, яка ніби таке дійство заохочує... (
Не заохочує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 19:58:46 ]
Вибачаюсь, але тільки з гарних почуттів до жителей Майстерень...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 20:11:27 ]
...ставив позитивні оцінки...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 20:10:57 ]
Хто б сумнівався! )
Але ви, при цьому оцінюєте спалахи душ і очей, а ми зобов'язані слідкувати, щоби "6" тяжіли до безпосередньо поетичних текстів...

Тож у миті вашої найвищої щедрості адміністрація натреновано ховає поле діяльності за спиною - "не дамо! (Наразі)"... )
Доки у вас настрій не спохмурнішає. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 19:53:53 ]
Вітаю, Ярославе!
Нелегка праця перекладати з російської. Ви мабуть настоювали свій текст не раз, аж ...поки визріло вино і пити зможе, хто захоче...) Я пригубив.Гарний смак...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:17:36 ]
Добрий переклад. І вір вибраний не випадково. Відчуваю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:38:58 ]
вір - це твір. Не додивився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:28:49 ]
Привіт, брате-Вітре! Навзаєм і тебе вітаю зі Старим Новим роком! Ти, як бурі шал бурхливий, мабуть тому!
Хоч і прикро, стільки праці вкладено. Тільки на першу строфу у мене чотири варіанти перекладу. Була думка їх тут опублікувати для початківців. Щоб бачили, як це непросто. Ось вони:

Я пам"ятаю мить сяйливу,
Зійшла ти мовби з небеси -
Видіння мимолітнє - диво,
Як геній чистої краси.

Я мить чудову пам"ятаю,
Зійшла ти, мовби з небеси,
Сяйним видінням пролітаєш,
Як геній чистої краси.

Я пам"ятаю мить чарівну,
Явилась ти, немов з роси.
Сяйним видінням мимолітним,
Як геній чистої краси.

Хай люди читають, вчаться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:31:22 ]
А як же Ви, шановна редакціє, оцінюєте цей твір, можна спитати? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 20:34:50 ]
Провокация...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 21:40:35 ]
Провокація )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 21:42:32 ]
Я вважаю, що оцінювати зимою переклади таких віршів об'єктивно дуже важко...
Бачте снігу скільки навалило, сіна навіть не видно, а ще сліди... Компромат...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 20:33:29 ]
Брате, пішли в бар до дівчат....))))!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:37:50 ]
Що казати, Володимире! Я розумію, що це - певною мірою самогубство - братися за переклад найкращого вірша російської поезії в любовній ліриці, але мені легко давалася версифікація, і ось ризикнув. Я ще з дитинства мріяв про це. Дякую, для Вас ось показую "кухню" перекладну частково. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:48:48 ]
Спасибі, Василю! Не випадково, ти маєш рацію, навіть у тому, що вірш присвячений Анні Керн, дівоче прізвище Полторацька - українці, онуці видатного музиканта Марка Полторацького, видатного співака баса-баритона, і диригента придворної Санкт-Петербузької співочої капели. Другий диригентом у нього був Максим Березовський,
а його учнем і наступником на посту головного диригента капели - Дмитро Бортнянський. У мене є стаття про Анну Керн, колись опублікую...
До неї залицявся сам цар Олександр І, і запрошував її у Санкт-Петербург, а вона йому казала:
- Ні. це Ви приїздіть до нас у Лубни, Лубни - це таке чудо.
Пушкін присвятив їй і такі рядки:
Когда помилует нас Бог,
Когда не буду я повешен,
То буду я у Ваших ног,
В тени украинских черешен.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-14 20:52:18 ]
небеси - церковнослов'янiзм чи як там. у молитвах це слово часто звучить. добре, що Ви про нього згадали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 20:52:25 ]
Брате-Вітре, головне - це вібрації "родственных" душ. Так що наливаю тобі абсенту. І хай музи тремтять від щастя!)))


1   2   3   Переглянути все