ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Ріст
Образ твору

„Я” виросло із льолі з ієрогліфом.
Позадкувало від когорт черниць…
Ліврею голубу, розшиту золотком,
Жбурнуло під копита кобилиць.

– Вдягнуся у червону сукню з треном! –
На шмаття рве зелений сарафан...
І рветься ввись…
Блиск ретязів – над кленом…
– Хвороба росту... – мружиться бур’ян.






2007-2012



Автор картини "Червоне небо" - Алєксєй Азаров




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-15 11:40:16
Переглядів сторінки твору 2294
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 17:44:08 ]
Вже три години сперечаємося із Славком Саландяком щодо створених Вами образів. Отак зацікавили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 18:07:20 ]
Тішуся тим, що зацікавила. Образи мої пояснення не потребують...ніби.) Ріст. Ви ж його відчували? От я описала власні відчуття. Лапідарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 19:26:40 ]
Я ж кажу Богданові, що воно,""Я"виросло із льолі..." в розкішну, сексуальну жінку...так би й поцілував в рожеву щічку... А він - та ти що, що про тебе подумають люди!От товариш пішов і я до Вас залицяюсь:текст досконалий, аж у мене виникають галюцинації...Роздивився поряд дерево на помаранчевому тлі - привиділися в кроні усміхнені обличчя...
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:55:53 ]
Та я люблю залицяння, тож побоювання марні.))) я ж- під знаком Лева, тож для мене це ліпше, аніж скрегіт зміючок під червоним деревом (з казочки).
Хоч кожні десять хвилин залицяйтеся, все гаразд. Пишіть. )




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 21:42:29 ]
– Хвороба росту... – мружиться бур’ян.

Філософія...

"Можна зашуміти, як весняний ліс.
Можна дотягнутись до чийогось неба.
Та напевно знаю - скільки б хто не ріс,
дорости найважче до самого себе"
(це такі мої давні роздуми... гіркі...)

Ваше "Я", схоже, росте у вірному напрямку - до самого себе. Чи вже... доросло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 21:45:39 ]
Дякую, Любове, за візит. Нині Я - над кленами... Росте...) Воно ж хоче лише червону сукню, а по неї летіти довго, це високо...) якщо Перун списа не кине, то...доросту.