Віктор Кучерук
поезія “Початок”

"І. Г…
Це не кінець, Іване, а початок,
Отож ти не суди про довжину.
Про неї хай розказують дівчата,
Бо я кінця початкам - не збагну!..
Як, серцю, друже, весело з тобою
Було колись і буде двом не раз…
Готуються позиції для бою, -
Я жду на об’єктивний арбітраж.
Соромлюся свідоцтва поєдинку
Твого небезпідставно, завгодя.
Ще в Умані запитувала жінка -
Чи буде Гентош в Ірпені суддя?..
Я – не дурний, і добре розумію
Вагу й ціну жіночого слівця.
- Допоки тут втішаюся у мріях,
Мій Друг не знає дійсності кінця!.."

Пародійна відповідь

В.К…
“Кінець - початок” – сила креативу!
(Не сказано – відрізано ножем!)
Що не кажи, а довжина важливо –
В тривимірному просторі живем!
І об’єктивність – як життєве кредо:
Прямою ближче, аніж манівцем…
Та навіть у спіралі Архімеда
Початок є – проблеми із кінцем…
…А може бій “замнуть” сором’язливо,
Не брать важке до голови й до рук?
Хіба у Ірпені пропало пиво?
Чи без копійки Гентош й Кучерук?
Без сміху як? Життя прекрасне в русі!
А без усмішки, брат, ні те - ні се!
Півроку пролетіло – до Катрусі!
А як на тиждень знов перенесе?
І, накінець, Друзяко, “буду краток”–
Хто з “Уманьців” зустрітися не рад?
Ти сам писав – кінець і є початок…
І так доречно… згадував дівчат…

17.01.2012