ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Не спішіть... »

Людмила Калиновська
поезія “Іронічно-стервозно-психозне”

"Мені від Вашого жалю –
аж терпнуть губи.
Я вже казала –
не люблю
до самозгуби.
А Ви до мене вкотре вже –
із співчуттями.
Облиште Ви, о, Mon Amiе,
Й на сонці – плями…

Сьогодні кішка –
й не одна –
Гострила кігті…
Нема кіна, відсутні ЗМІ
і – сніг на віхті!
Мені від вашого жалю…
Ах...! Терпнуть губи…
A, Mon Amiе, Mon Cher Amiе...
Який Ви..!
Любий..!"



Пародія

Облиште Ви – я накінець
Прийшла до тями…
У Вас, о мій Mon Молодець,
За вушком плями…
Кричала, певно, “не люблю”,
І що “нє нáда”?
Ви не послухали – хвалю…
…А то – помада.
Яка там кішка? Ледь жива –
Напухли губи.
Де руки, ноги, голова
Mon Cher мій любий?
До самозгуби, Друже… Ах!
Сніжúло зрання…
Ви прочитали по губах
Моє бажання?
Ні-ні, пробачте, то не хіть…
У Вас те сáме?
Ну що ж – Ви певно не спішіть
Із співчуттями...

15.01.2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-15 14:20:35
Переглядів сторінки твору 3897
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 14:25:58 ]
Вітаю, Людмило! Сприйми з гумором це "творіння на творіння" - твій комент прямо "зобов’язав" взяти перші уроки французької. Mon Cher Amiе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 15:48:44 ]
Дякую, пане Іване! Шедеврально! тонко підмічено, тонко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:36:49 ]
Уклін, Людмило! Тішуся, що сподобалося! Грація!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-15 15:21:41 ]
шарман))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:38:25 ]
Дяка, Маріанночко! Завдяки твоєму коменту мій словниковий запас (франц.) поповнився таким чудовим словом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 15:32:51 ]
"Мій дорогий.." Генерале! Луї 123450-ий знепритомів, коли Рішельє показав "рапсодію" Гентоша ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:44:17 ]
Вітаю, Полковнику! Де той Рішельє стільки Луї(в) роздобув? Певно в них інкубатор... 123450-го негайно привести до тями і поставити в стрій - в нас кожен боєць (чит.-читач) на рахунку - сам знаєш. І для реанімації - щось "легеньке" з лірики...
Дяка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 16:07:21 ]
як завжжди тонко й точно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:46:19 ]
Вітаю, Юлько! Дяка щира! (особливо за "як завжди" - зобов’язує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 16:12:55 ]
:-) пародія краща оригіналу... в змістовому плані маю на увазі ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:57:38 ]
Вітаю, Богдано! Приємно, що сподобалося. В даному випадку і оригінал також пародія. Вже писав сьогодні в коменті до попереднього свого творіння, що безпосередньо такі речі порівнювати важко - обігруються різні моменти і ставляться різні смислові акценти. Хоча тут на ПМ бувало і по шість(!) пародій на один оригінал. Я тоді, пам’ятається , писав п’яту. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 16:19:09 ]
таки могьош :)
шото мене ото "накінець" смущає... не в плані змісту, нє-нє! а в плані мови :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 20:03:57 ]
Привіт, Чорі! Дяка-дяка! Слабкі знання французької не дали змоги мені знайти точнішого відповідника, а писати "накінець" окремо просто не насмілився (в даному контексті).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 18:26:14 ]
І файно, і весело, і тонко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 20:04:57 ]
Дяка, Василю! Радий твоїй оцінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 22:33:34 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 00:35:47 ]
симпатичний віршик, ще не одна пародія може бути і на нього)))
от моє слабке знання французької заважає зрозуміти правильно прикінцеву фразу: "Ні-ні, пробачте, то не хіть…
У Вас те сáме?
Ну що ж – Ви певно не спішіть
Із співчуттями..."
невже хтось чимось заразився?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 10:08:21 ]
Дяка щира, Зорянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 10:31:16 ]
Привіт, Оксано! Ну чому відразу найгірший варіант? Я ось пошурудів французькими словниками і прикінцева фраза"переклалась" приблизно так:
"В очах ЛГ промайнуло щось... Ні-ні, наче не хіть, але щось дуже схоже... І, до свого подиву, в очах любого Mon Cher Amiе ЛГ помітила такий самий вогник. А вона ж ледь жива, губи затерпли, вже готувалась прийняти співчуття (як в оригіналі) чи, можливо, вибачення від Друга за надмірливу...емоційність чи темперамент. Трошки "жалю"... Але той вогник... Врешті і порадила не спішити із співчуттями - не втрачати час... дорогоцінний...надаремно. А співчуття потім - і всі відразу."
Тішуся невимовно, що рідною мовою ця думка висловлюється милозвучніше і лаконічніше.
Дяка щира, Оксан!