ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Не спішіть... »

Людмила Калиновська
поезія “Іронічно-стервозно-психозне”

"Мені від Вашого жалю –
аж терпнуть губи.
Я вже казала –
не люблю
до самозгуби.
А Ви до мене вкотре вже –
із співчуттями.
Облиште Ви, о, Mon Amiе,
Й на сонці – плями…

Сьогодні кішка –
й не одна –
Гострила кігті…
Нема кіна, відсутні ЗМІ
і – сніг на віхті!
Мені від вашого жалю…
Ах...! Терпнуть губи…
A, Mon Amiе, Mon Cher Amiе...
Який Ви..!
Любий..!"



Пародія

Облиште Ви – я накінець
Прийшла до тями…
У Вас, о мій Mon Молодець,
За вушком плями…
Кричала, певно, “не люблю”,
І що “нє нáда”?
Ви не послухали – хвалю…
…А то – помада.
Яка там кішка? Ледь жива –
Напухли губи.
Де руки, ноги, голова
Mon Cher мій любий?
До самозгуби, Друже… Ах!
Сніжúло зрання…
Ви прочитали по губах
Моє бажання?
Ні-ні, пробачте, то не хіть…
У Вас те сáме?
Ну що ж – Ви певно не спішіть
Із співчуттями...

15.01.2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-15 14:20:35
Переглядів сторінки твору 3521
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 14:25:58 ]
Вітаю, Людмило! Сприйми з гумором це "творіння на творіння" - твій комент прямо "зобов’язав" взяти перші уроки французької. Mon Cher Amiе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 15:48:44 ]
Дякую, пане Іване! Шедеврально! тонко підмічено, тонко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:36:49 ]
Уклін, Людмило! Тішуся, що сподобалося! Грація!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-15 15:21:41 ]
шарман))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:38:25 ]
Дяка, Маріанночко! Завдяки твоєму коменту мій словниковий запас (франц.) поповнився таким чудовим словом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 15:32:51 ]
"Мій дорогий.." Генерале! Луї 123450-ий знепритомів, коли Рішельє показав "рапсодію" Гентоша ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:44:17 ]
Вітаю, Полковнику! Де той Рішельє стільки Луї(в) роздобув? Певно в них інкубатор... 123450-го негайно привести до тями і поставити в стрій - в нас кожен боєць (чит.-читач) на рахунку - сам знаєш. І для реанімації - щось "легеньке" з лірики...
Дяка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 16:07:21 ]
як завжжди тонко й точно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:46:19 ]
Вітаю, Юлько! Дяка щира! (особливо за "як завжди" - зобов’язує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 16:12:55 ]
:-) пародія краща оригіналу... в змістовому плані маю на увазі ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:57:38 ]
Вітаю, Богдано! Приємно, що сподобалося. В даному випадку і оригінал також пародія. Вже писав сьогодні в коменті до попереднього свого творіння, що безпосередньо такі речі порівнювати важко - обігруються різні моменти і ставляться різні смислові акценти. Хоча тут на ПМ бувало і по шість(!) пародій на один оригінал. Я тоді, пам’ятається , писав п’яту. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 16:19:09 ]
таки могьош :)
шото мене ото "накінець" смущає... не в плані змісту, нє-нє! а в плані мови :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 20:03:57 ]
Привіт, Чорі! Дяка-дяка! Слабкі знання французької не дали змоги мені знайти точнішого відповідника, а писати "накінець" окремо просто не насмілився (в даному контексті).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 18:26:14 ]
І файно, і весело, і тонко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 20:04:57 ]
Дяка, Василю! Радий твоїй оцінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 22:33:34 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 00:35:47 ]
симпатичний віршик, ще не одна пародія може бути і на нього)))
от моє слабке знання французької заважає зрозуміти правильно прикінцеву фразу: "Ні-ні, пробачте, то не хіть…
У Вас те сáме?
Ну що ж – Ви певно не спішіть
Із співчуттями..."
невже хтось чимось заразився?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 10:08:21 ]
Дяка щира, Зорянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 10:31:16 ]
Привіт, Оксано! Ну чому відразу найгірший варіант? Я ось пошурудів французькими словниками і прикінцева фраза"переклалась" приблизно так:
"В очах ЛГ промайнуло щось... Ні-ні, наче не хіть, але щось дуже схоже... І, до свого подиву, в очах любого Mon Cher Amiе ЛГ помітила такий самий вогник. А вона ж ледь жива, губи затерпли, вже готувалась прийняти співчуття (як в оригіналі) чи, можливо, вибачення від Друга за надмірливу...емоційність чи темперамент. Трошки "жалю"... Але той вогник... Врешті і порадила не спішити із співчуттями - не втрачати час... дорогоцінний...надаремно. А співчуття потім - і всі відразу."
Тішуся невимовно, що рідною мовою ця думка висловлюється милозвучніше і лаконічніше.
Дяка щира, Оксан!