ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
* * *
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Поеми

 ДОН МІГЕЛЬ-3
Образ твору Хіролама де Мендоса – донька знатних батьків, чиста, чесна дівчина, давно закохана в Мігеля, попри його репутацію. Їй сниться сон, який провіщає їхню першу зустріч. Чорний замок – севільський палац Мігеля.

3. Сон

Ти прокинешся рано, і вийдеш за ковану браму
(де витким візерунком прошив виноград сяйну тінь),
і легкою ходою, о доньє моя Хіроламо,
пропливеш-прострумиш
повз фортеці гріха і падінь...

Чорний замок,
загиджений брудом
і духу,
і плоті,
чорний замок –
оселя загнилого,
хижого зла –
хтось живе там,
хтось грузне душею
в смердючім болоті...
і шукає у муках любові...
до Бога вола...

Ти нарвеш у саду оберемок солодкого цвіту –
першим порухом серця, уздрівши духмяну красу,
чисту й білу, як ти, ще й краплинно росою умиту, –
помаранчеве диво...
“...Мадонні у храм понесу...”

Ти засиплеш дарунком увесь постамент... і молитись
ти почнеш тихо й поспіхом
Діві пречистій увіч –
не за приписом...
Чорний,
високий,
примариться витязь.
Він заходить у храм – і гойдається полум’я свіч...

І уперше молитва душі не дарує погіддя.
Ти встаєш із колін, не зазнавши щасливого сну.
Швидко сохне роса – скорше в’янь, помаранчеве віття!..
Чую в серці нову,
невідому,
тривожну
струну...

Твоє біле обличчя пливе між тремтіння і блиску...
крок... ще крок... двері там... ти боїшся до виходу йти...
темний обрис тобі заступає дорогу...
так близько!..
темний образ і змучені очі:
кохана, се ти?..


2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-18 18:38:00
Переглядів сторінки твору 4534
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-18 18:46:27 ]
НМСД: перенасичено:
загиджений брудом
оселя загнилого
в смердючім болоті...

"першим порухом серця" - що таке "порух" серця і що таке "другий" порух -?

Швидше сохни, роса, - кличний відмінок "рОсо"

обличчя пливе між тремтіння і блиску.. - орудний відмінок "тремтіннЯм і блИСКОМ"

))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 19:05:08 ]
Так, перенасичено, навмисно - для максимального враження.
Перший порух серця - перше, необдумане бажання, чуттєвий порив. Дивно, що це треба пояснювати.
З росою згодна, хоч, думаю, можна й так, адже це не така вже особа. Але зміню, дякую.
Із прийменником МІЖ уживають як орудний, так і родовий відмінок (хоч і нечасто, це швидше ознака якогось діалекту або застаріла форма, я там використовую такі елементи для колориту і - списуючи цей прийом у Йозефа Томана).
Дякую щиро за увагу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 21:13:04 ]
Серед думок, як між рядків,
Десь воно є, хто його знає
Хто би навчив та й розказав,
Як зберегти, те, що ми маєм.

Це із пісні "Океану Ельзи". Тут МІЖ із родовим відмінком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-18 19:15:17 ]
Нагадує лібретто:
- драматургією;
- за змістом.
Цікаво, а який-небудь для початку шкільний драматичний гурток невже був би проти такої вистави?
ІМХО, ні.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-18 19:16:49 ]
"Для початку".
А потім - більш серйозна студія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 19:23:12 ]
Дякую за віру в мої можливості, пане Олесю. :)
Миру і радості Вам! Ви - мій найкращий читач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 19:32:35 ]
І мій також))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 19:52:13 ]
Пропоную провести на ПМ конкурс на найкращого читача. Впевнена: ним стане пан Олесь - одноголосно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-18 22:27:49 ]
Не впевнений тільки я :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 20:12:39 ]
Дивно, я читала іншу версію їхнього знайомства. Та, мабуть, різниця в мізансценах не така вже й важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 20:43:34 ]
Там і справді було інше. Ця частина - сон Хіролами. У наступній - реальність. А може, Ви читали в іншого письменника, не в Й.Томана.
Ця мізансцена - моя вигадка. Де в чому треба ж відходити від оригіналу, який переспівуєш.
Моя Хіролама спочатку наснила свого Мігеля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 21:11:38 ]
Майстерно. Хай молитва душі дарує погіддя !)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 21:13:53 ]
Навзаєм! :)