ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Поеми

 ДОН МІГЕЛЬ-3
Образ твору Хіролама де Мендоса – донька знатних батьків, чиста, чесна дівчина, давно закохана в Мігеля, попри його репутацію. Їй сниться сон, який провіщає їхню першу зустріч. Чорний замок – севільський палац Мігеля.

3. Сон

Ти прокинешся рано, і вийдеш за ковану браму
(де витким візерунком прошив виноград сяйну тінь),
і легкою ходою, о доньє моя Хіроламо,
пропливеш-прострумиш
повз фортеці гріха і падінь...

Чорний замок,
загиджений брудом
і духу,
і плоті,
чорний замок –
оселя загнилого,
хижого зла –
хтось живе там,
хтось грузне душею
в смердючім болоті...
і шукає у муках любові...
до Бога вола...

Ти нарвеш у саду оберемок солодкого цвіту –
першим порухом серця, уздрівши духмяну красу,
чисту й білу, як ти, ще й краплинно росою умиту, –
помаранчеве диво...
“...Мадонні у храм понесу...”

Ти засиплеш дарунком увесь постамент... і молитись
ти почнеш тихо й поспіхом
Діві пречистій увіч –
не за приписом...
Чорний,
високий,
примариться витязь.
Він заходить у храм – і гойдається полум’я свіч...

І уперше молитва душі не дарує погіддя.
Ти встаєш із колін, не зазнавши щасливого сну.
Швидко сохне роса – скорше в’янь, помаранчеве віття!..
Чую в серці нову,
невідому,
тривожну
струну...

Твоє біле обличчя пливе між тремтіння і блиску...
крок... ще крок... двері там... ти боїшся до виходу йти...
темний обрис тобі заступає дорогу...
так близько!..
темний образ і змучені очі:
кохана, се ти?..


2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-18 18:38:00
Переглядів сторінки твору 4232
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-18 18:46:27 ]
НМСД: перенасичено:
загиджений брудом
оселя загнилого
в смердючім болоті...

"першим порухом серця" - що таке "порух" серця і що таке "другий" порух -?

Швидше сохни, роса, - кличний відмінок "рОсо"

обличчя пливе між тремтіння і блиску.. - орудний відмінок "тремтіннЯм і блИСКОМ"

))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 19:05:08 ]
Так, перенасичено, навмисно - для максимального враження.
Перший порух серця - перше, необдумане бажання, чуттєвий порив. Дивно, що це треба пояснювати.
З росою згодна, хоч, думаю, можна й так, адже це не така вже особа. Але зміню, дякую.
Із прийменником МІЖ уживають як орудний, так і родовий відмінок (хоч і нечасто, це швидше ознака якогось діалекту або застаріла форма, я там використовую такі елементи для колориту і - списуючи цей прийом у Йозефа Томана).
Дякую щиро за увагу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 21:13:04 ]
Серед думок, як між рядків,
Десь воно є, хто його знає
Хто би навчив та й розказав,
Як зберегти, те, що ми маєм.

Це із пісні "Океану Ельзи". Тут МІЖ із родовим відмінком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-18 19:15:17 ]
Нагадує лібретто:
- драматургією;
- за змістом.
Цікаво, а який-небудь для початку шкільний драматичний гурток невже був би проти такої вистави?
ІМХО, ні.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-18 19:16:49 ]
"Для початку".
А потім - більш серйозна студія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 19:23:12 ]
Дякую за віру в мої можливості, пане Олесю. :)
Миру і радості Вам! Ви - мій найкращий читач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 19:32:35 ]
І мій також))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 19:52:13 ]
Пропоную провести на ПМ конкурс на найкращого читача. Впевнена: ним стане пан Олесь - одноголосно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-18 22:27:49 ]
Не впевнений тільки я :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 20:12:39 ]
Дивно, я читала іншу версію їхнього знайомства. Та, мабуть, різниця в мізансценах не така вже й важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 20:43:34 ]
Там і справді було інше. Ця частина - сон Хіролами. У наступній - реальність. А може, Ви читали в іншого письменника, не в Й.Томана.
Ця мізансцена - моя вигадка. Де в чому треба ж відходити від оригіналу, який переспівуєш.
Моя Хіролама спочатку наснила свого Мігеля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 21:11:38 ]
Майстерно. Хай молитва душі дарує погіддя !)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 21:13:53 ]
Навзаєм! :)