здохнути можна!
одна-єдина фраза і ЛГ вмер?!
(ну, і між нами кажучи, вперше бачу письменника, який так прислухається до жінчиної думки… :))))

Чудово, Костянтине :-)

Ну, от: дописав - тепер хай дружину обійме!Всьому свій час.

та це не секрет, що чоловіки сприймають світ інакше... мені би хотілось іншого фіналу :-)

Чорний письменницький гумор? :) Усміхнуло, як кажуть в Інтернеті. :)

Існує така річ, як примітивне сприйняття дійсності.
Можливо, психологи цьому явищу вигадали іншу назву, яку можна знайти у підручнику чи іншому джерелу спеціальних знань, тому я хотів би деякі ознаки цього явища якось висвітлити.
1. Я побачив вірш (мені легше писати про вірш, а не, скажімо, про медичний висновок головного лікаря обласної трупарні), наприклад, про те, як біжить там якась напівгола леді. І вмене виникає асоціація. Я можу в уяві порівняти її з кізкою або іншою, не менш елегантною живою істотою. Якщо я побачив би цю леді неподалік від мене, і вона якимсь чином мені подала б знаки уваги, то я став би розмірковувати над питанням тет-а-тету.
Я не став би цей вірш "розкручувати" далі, закінчуючи його банальним явищем, яке буває приємним. Для обох чи для одного - то інше питання.
2. Стовпи, які я бачу з вікна мого авто, я не став би порівнювати з фалосами. Я їх порівняв би з чим-небудь іншим.
3. Прикладів подібного ставлення до дійсності - намальованої, навіршованої чи побаченої тощо, можна знайти безліч.

Особисто я у цьому вірші побачив не чорний гумор, а просто сумний гумор.
От дивіться. Чоловіка захоплює якесь хобі. А він зайнятий то дітьми, то дружиною, то обійстям.
А це тільки присів - і ось на тобі. Дружина скиглить.
Я тільки позавчора про це писав. Герой мого ЛГ відправився на горище.
А у дружини теж, мабуть, є якесь захоплення - модою з її одягами, квітами, книжками та чоботами.
А якщо вона зациклюється на питанні спільного, то це питання і філософське, і примітивне.
Цього самого спільного - практично море.
Треба тільки його знайти.
Я поставив Костянтину попри те, що його оцінки не цікавлять, 5,5.

Творчих успіхів, гарного настрою.

А мені- у продовження коментаря шановного Олександра Дяченка - хочеться написати про знайомих письменників, що полюбляють жити в селі, на дачі...Там пишеться. А ближні від творчої людини повинні бути далеченько. ) Успіхів автору! Дозвольте авторе...припустити, що там має бути слово дружина:заслужила-дружина, бо далі саме так в рядках на одну літеру рими. Запитала сумливо дружина...) тощо. На цьому відкланяюся.)

навіщо так жорстоко????

а у Вашого ЛГ чудове хобі - жити і помирати віртуально.)

люблю кількаваріантно трактовані вірші. таким мені видався і цей.

ЛГ-запобіжник :). Добре, що ті слова належали дружині письменника... О, велика сило слова!

Як на мене, досить повчально, хоч і печально :(...

Костянтине, а тут пародисти від учора Ваш вірш у зубах носять:

http://maysterni.com/publication.php?id=72533
і
http://maysterni.com/publication.php?id=72535

:)