ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 * * *




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-21 23:26:05
Переглядів сторінки твору 10219
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.832 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-21 23:44:07 ]
вiтаю, панi Галинко! давненько Вас не було. мабуть, гостi Вас не вiдпускали до нас. до речi, вiрш - суперовий. ця панянка любов така, як описуете. приходить зненацька i псуе життя, але не всiм. дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 23:50:59 ]
Дякую, Маріанночко!!! Ой не було, не було. Такі були гості, що не приведи Господи. Та ніби випровадила з хати, сподіваюся, більше не турбуватимуть. Не святочні, тим завжди рада, от і зараз товчуться в сусідній кімнаті, доня з коліжанкою. Тішуся, що не зовсім розівчилася щось ліпити докупи. Вам дякую, що не забуваєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-21 23:54:08 ]
панi Галю, як можна забути про таку чудову поетку як Ви???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 23:59:20 ]
Аж не віриться, що це все - і про мене. Ото прибирала перед святами, надибала старі папірчики, вирішила дещо до пуття привести, що вдасться. Викидати шкода, зностальгувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 00:18:39 ]
Вибач, Галю, а "байдужо" - не байдуже, часом?
Шось я "віддав" "дав" не "мовчав" - на озброєння не "взяв"... Знаєш, у коханні стільки ґав?! Не уявляєш..:)))
Привіт, Таємне Бажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 00:23:23 ]
О привіт! Михайле, а я знаю, байдужо чи байдуже. Написалося як надрукувала, а небайдужі поети виправлять, як помилилася. Стільки часу не клацала нічого, забула пароль до сторінки, а про правила мовчу. Зараз нагуглю собі. А гав у коханні багато, здогадуюсь, що маєш рацію. Поки їх всіх половиш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 00:27:49 ]
Угу.. Головне - не відмов! :))) (о!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 00:32:14 ]
Хто кому "не відмов"? І в чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 00:34:07 ]
У тебе така аватарка, що доцільніше буде "не приставай".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 00:38:07 ]
:)))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 00:41:08 ]
Направду, коли десь бачу фотографію Челентано, мушу довго нагадувати собі, що я порядна кобіта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 01:22:58 ]
Ти мене байдужо не сторонься,
Бо в душі надія ще бринить,
http://maysterni.com/publication.php?id=72616
Ось, Михайле, недаремно я відразу після своєї публікації побігла до анонсованого Вікторового вірша. Тут дістала спочатку море задоволення, а потім ще й підказку. Здається, тут те саме вживання слова "байдужо", хоча мене може і підвести інтуїція, тож з радістю вислухаю зауваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Поліщук (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 01:44:19 ]
Chudovy virsh... Hytra shtuka - lyubov :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 20:39:27 ]
Дякую, Анастасіє! Любов направду хитра штука, навіть швидше незбагненна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-01-22 10:33:17 ]
Ти бережи свою любов.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 21:16:24 ]
Ти бережи свою любов.
Вона сторицею віддячить
за туги зірваний покров
з очей заплакано-незрячих.
Дякую Вам, Іване. Гарне продовження вибрали Ви, надихнули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-22 11:03:01 ]
Вірш з глибн душі, шкода, що печальний. От якби ті емоції в позитив перелити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 20:53:10 ]
Дяка, Іванку, що ризикнув зазирнути у ті глибини, щоб видивитися, звідки росте той корінь зла чи добра . А що вірш печальний - то подивись на дату, діла давно забутих (ой чи) днів. Зараз і емоції в позитиві, і все якось устаканилось (без отрути).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 11:13:32 ]
Галю! (відвернись від моєї аватарки) "Байдужо" у словнику є, у значенні "байдуже" як варіант. Тому й питав... Чи маєш на увазі особливість "байдужо"? У чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-22 20:57:29 ]
Та коли відвернусь від аватарки, тим самим повернусь до тебе. Тобі цього треба? Мені написалося "байдужо", а чому так - спробуй тепер, через два з гаком роки, згадай. Хоча особисто для себе я вживала ті варіанти так - щось хтось робить і т.д. - то байдужо, а коли чийсь емоційний стан - то типу "йому байдуже". А як воно там правильно - то й не знаю.