ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Крутіж ностальгії
Образ твору Хатина старенька. Бабусі - під сто.
Кошлатий спориш на обійсті.
На рік два - три рази під’їде авто.
Скупі від праправнуків вісті.
Невдовзі бабуся од смутку засне,
Жаринки в печі охолонуть,
Померкне криниці живої пенсне,
Задивлене в неба ікону.
Гайнуть із - під стріхи кудись горобці,
Не схочуть назад повернутись,
Котятко покине свої манівці,
В холодний сховається кутик.
Приїде із другом модерний онук,
Неквапом пориється в скрині
І віко закриє, немов ноутбук,
І знову до міста полине.
Над тином затужить похилений клен ,
Стежини постулюють вії
І все, що було тут чи добре, чи зле
Уярмить крутіж ностальгії.

24.01.12.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-24 18:26:54
Переглядів сторінки твору 2620
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.830 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 20:54:17 ]
Так уже гладенько, музично, майстерно написано. І
щемно. Русизм "померкне" я б поміняв на "стьмяніє" або щось подібне - криниці живої пенсне - оригінальний образ природній для картини минулого і свіжа рима ще й до того. Ростеш. Вітаю і радію за тебе, Володимире!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 22:32:52 ]
Чесно кажучи, Ярославе, трохи переживав за пенсне. Приємно, що сподобвся власне цей образ. Смеркне, померкне - не такий вже й русизм, до того "стьмяніє" дуже непрозоро виглядає. Дякую за радість!)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-24 22:27:50 ]
Правдива історія, гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 22:33:14 ]
Дяка, Олексію!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-24 22:44:06 ]
"Померкне криниці живої пенсне,
Задивлене в неба ікону." - рудзинка твору, Володю.
"І віко закриє, немов ноутбук," - "І віко закриє, неначе ноутбук," - 100 % needs a change...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 22:47:01 ]
Привіт, друже! Ти з поля бою? Бачив я,як ви там в танкових військах на маневрах бували. В мене відпочив? - ну і добре!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 22:49:41 ]
Правда ти не дуже тамки стріляв, а от твоє ім"я там бабахкало:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-24 22:52:49 ]
Та я сам , Друже, здивувася.
Але раз бабахнуло - то назад не запхаєш :)
У Зеня зимові маньоври - то ж деколи він потербує артпідготовки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-01-24 23:02:09 ]
гарна образність вірша, Володю!)

але пенсне складається з двох кружечків.

Пенсне (из фр. pince-nez от pincer — защемить и nez — нос) — очки без заушных дужек, держащиеся на носу посредством зажимающей переносицу пружины.

Чи співпадає це з образом криниці?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:41:45 ]
Ярославе, тож стільки років пройшло, пенсне зламалося і загубилася одна частинка...
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 23:37:56 ]
Правда, Володю! І гарно написано... ностальгійно. Бере-бере.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:42:07 ]
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 00:15:24 ]
от мені теж пенсне вибивається з усього твору... нібито монокль у неї (криниці)... а взагалі дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:43:51 ]
Дякую, Наталю. Дуже важко врахувати всі деталі до найтоншої дрібниці, коли пишеться такий( і не тільки) вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 04:30:05 ]
Володю! 5.99


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:44:28 ]
Михайле, не доросли ми ще до такого)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:42:59 ]
І віко закриє, немов ноутбук,
І знову до міста полине.

Сильно сказано, хоч і жорстоко.

Мені оце "уярмить" з "ностальгією" не дружить... Може, щось пошукати замість "уярмить"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:47:39 ]
Дякую, Любове, за приємність твоєї присутності!)
Ярмо хіба поганий образ для ностальгії. Христос сказав: "...візьміть на себе ярмо Моє, бо воно любе, а тягар Мій легкий..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 09:57:24 ]
"Задивлене в неба ікону" - гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 10:00:41 ]
Спасибі, Терцинко!)