ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *
Ти, мов кішка, примружуєш очі,
І, здається, ось-ось замуркочеш.

У тролейбусі холод і звичка,
Змерзли лапки твої в рукавичках.

І під шапкою – гострені вушка.
В’ється сніг у пухнасту подушку.

Тільки гляне хтось, наче на диво,
І подумає: «Певно, щаслива…»

Що в тролейбусі з вітром зимовим
Посміхаєшся всім загадково.

Та ніхто не збагне, що насправді
Ти живеш у порожній кімнаті.

Колискові складаєш, лиш тільки
Їх немає кому муркотіти.

Просто хай крізь тепло твого серця
Хоч когось віра в щастя торкнеться…

26.01.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-31 16:21:32
Переглядів сторінки твору 5579
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-31 16:41:53 ]
Хоч когось віра в щастя торкнеться,
хоч комусь усміхнеться удача.
Сонце в зайчиках ранішінх скаче,
доре їм, як в тролейбус наб`ється... :)
***
Як хорсіка звати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-01-31 16:44:38 ]
Гарний віршик! Спасибі, Юрію! Не може не підняти настрою)))

Даруйте, щось не зрозуміла останнього рядка-запитання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-31 16:49:03 ]
Ну Ваша остання фотка з коником...
тому запитався як звати його :)
"хорсик" - від "хорс" ("кінь" англіською)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-01-31 16:47:11 ]
А, це Ви про коня, напевне... На жаль, не знаю. Просто паслася. Знаю тільки, що дівчинка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-31 16:51:02 ]
:)
А ви уважні і не боїтеса - а ну ж фиркне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-01-31 16:55:28 ]
Та то миттєва сміливість, заради фото. Насправді стою я не так уже й близько до неї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-31 17:04:39 ]
Лівою рукою прикриваєтесь навсяк-випадок?
Я собі пригадав свого давнього ровера "Україна". Я його у бабусі на селі мав.
Сестра взяла покататися. Приїхала з переднім багажником - як гармошка.
Кінь копнув... Головне, що вона не переживала за себе, а за багажник - щоби брат не сварив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-01-31 20:00:39 ]
Так, інстинкт самозбереження, пропорційний до кута, під яким я стою. На щастя, це не дуже не видно))) А хорся таки добра попалася. Або в настрої чи в якомусь іще літньому пофігізмі...
Відважна у Вас сестра. А з конем їй не пощастило, вірніше, роверові) Але, судячи з усього, з братом - пощастило. Певне, не сварили?.. З теплих слів спогаду відчуваю, що ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-31 20:14:47 ]
Ні - не сварив, але по селу не дав тиждень возитися попід раму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-31 17:31:32 ]
Ой, пані Юліє, нагадали, що час вже додому. Треба намуркотіти на ніч своїм рідним. Хороший віршик, позитивний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-01-31 19:53:16 ]
Дякую за відгук, пане Ігоре!
Приємного Вам муркотіння!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-31 20:36:07 ]
Чудове закінчення, Юлю. Взагалі теплий вірш, хоча і з гірчинкою. Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-01 00:55:49 ]
Дякую, Володимире! Такий, справді, трохи дивний настрій був. Якось легко написалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-01-31 20:45:53 ]
У Вас кішечка не домашня, розумничка і молодчина... Дуже тепло і світло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-01 00:59:58 ]
Так, на межі з безпритульністю, але з надією на те, що врешті приблудиться до якогось теплого порогу.
Дякую, Ірино, за спостереження!)
Щось нас потягло на котячу тематику)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-02-01 02:24:35 ]
Може йде до потепління...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-08 23:55:28 ]
Себто до березня?!))) Будемо чекати)