ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анничка Королишин (1969) / Вірші

 Скінчитися.

Скінчитися варто.
Скінчитися варто пізніше.
Знайшовши зо тисячу входів і жодного виходу
Із власного храму,
Своєї маленької ніші,
Де землю із кров’ю жувати простіше, ніж дихати.

Ірина Шувалова

Скінчитися б вчасно.
Нікому при тім не боліти.
У кожному смислі-
завершити зроблене,
чесно.
Скінчитись тоді,
коли іншому місце звільнити -
найвища потреба.
Себе наостанку донести
до власної світлої прірви.
На вихід,що є лиш один.
В не нами утворений спокій.
На грань нетутешніх,
не нами уявних просторів -
донести.
Бо є і найтяжчий з уроків -
коли уривається крок,
і ти мусиш - летіти.
2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-02-03 01:34:44
Переглядів сторінки твору 5677
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.565 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.427 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.08.02 06:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-03 07:10:22 ]
найважчий і найлегший - політ останній

філософічно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-03 09:23:48 ]
Так,Ксеню.Дякую!
Кожним життєвим кроком людина до прірви польоту-ближче.І то не відмінити.А розуміння конечности має додавати життю ціни...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-03 10:04:11 ]
Дуже сподобався вірш.
А чому ви не хотіли написати "В не нами утворений спокій"? Тут такий гарний амфібрахій, лиш цей рядок випадає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-03 10:12:44 ]
Олю,дякую щиро!
Прослухала звучання.Маєте рацію!Виправляю:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 21:20:58 ]
Ще або "донести́" виправити, або опублікувати композицію в "Іншій поезії"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 21:28:00 ]
А чому вірш із чітко вираженим віршованим ритмом і розміром (амфібрахієм) трепа раптом відносити до "іншої поезії"? Не лякайте мене, дорога РМ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 21:30:36 ]
Ну я ж написав про проблему з "донестИ" - тут це слово використовується з наголосом "донЕсти", правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 21:32:28 ]
донЕсти - цілком вживаний наголос. не вірите - провірте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 21:34:24 ]
І потім у цьому тексті поезії більше, ніж у багатьох рівненько вилизаних "віршах".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 21:42:40 ]
Перевірив - академічний словник наполягає на "нестИ", "донестИ" - значить і для нас це вагомий фактор для доброзичливої поради. Авторка може, звичайно, використати в таких випадках авторський наголос - і проставити його. Але чи це вихід для серйозного автора в цій ситуації? Зараз композиція не читається, через спотикання в цьому місці...
Краплинка дьогтю, буває, псує багато меду, тож, якщо ви правильно мене розумієте, я саме за очищення поезії від сумнівних вкраплень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 21:58:04 ]
Володю, ну, ви ж чудово знаєте і про рухомий наголос, і про дыалектні варіанти. І саме тому, що я правильно розумію причину, тому і кажу - це не та крапля дьогтю. Дивно, що ви не бачите при цьому діжок дьогтю, розлиті в Останніх надходженнях :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 22:14:48 ]
Там теж іде робота...
Тут менше проблем, але вони є. І автору будуть щодо них, ясно, в міру авторських потреб, відкриватися очі. Це звична практика на ПМ. Кожен з нас доростає від малого до великого (виправлення)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-16 16:40:50 ]
))))
Дякую,люди!:)
Не мінятиму.Хай спіткнеться хтось у "не такий" наголос,може,спроможеться на мить впіймати і зміст вимовленого.Погоджуюся з РМ повністю!))
але право чути поезію так,як дається,і залишати за бортом сприйняття надто вже відверто виявлений так званий "людський фактор" - моє.


Окреме щире дякую тобі,Любове!Ти - знаєш :)
Одне скажу - у мене стійкий імунітет на дьоготь))ту ємкість,що долею призначена мені,п"ю давненько:)

Володю,дякую й вам.Не маю честі знати особисто.Може,колись.У всіх ситуаціях можна мати рацію,залишаючись самим собою.
А цей вірш..мабуть,у поезії повинно залишатися якомога менше особистого.
За дивною іронією,саме сьогодні я знову повернулася до Ірининих віршів.Буває ж таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 22:51:00 ]
Yak svizho zvuczyt' mova Ezopa na poczatku tretioho tysiacholittia n.e. I tse ne Iran. Tse peredovyj zahin v borot'bi z pravliachym rezhymom v Ukraini.) Chrystos Voskres, Annychko! Taky treba pochynaty z vlasnyh Pehasiv((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-16 17:39:33 ]
Воістину воскрес!
Так,Ярославе.
Треба починати з власних Пегасів.
І не лише мені.
Дякую вам.Якби була молодша,вже б злякано замовкла і зникла.А так..знаю,що кожній людині судилося чути своє слово,для неї кимось сказане.Так я почула Ірину.Все,що варте продовження - залишиться людям.Інше - не важливе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-16 17:59:22 ]
Анничко, краще про проблему з "донестИ" скажіть щось більш суттєве. А то схоже на просто емоцію - "нічого не мінятиму", бо не хочу... Хіба це не для вас потрібно? Не для покращення ситуації, яка є суто у вашому тексті?..
Сподіваюся, що свідомі порушування норм не стануть частими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-19 00:13:38 ]
Я вдячна за спробу навчити мене правильно ставити наголос.Але таки не мінятиму.Не з впертості.І не з неуцтва.Проблема "донЕсти",чи "донестИ" життя за посередництвом віршованого рядка тут - не в наголосі.І ви це прекрасно знаєте.Пошукувати за досконалістю - так!Але й за чесністю - теж.З вашої ласки,я вже якось визначуся,що для мене потрібно насправді.
...От текст для аналізу вибраний вами таки невдало.У мене на ПМ є істотно слабші.