Не напишеш. Хіба, що трохи по-другому змінити. Дякую!)))

індійська філософія так зосереджена на запереченні, на звільненні розуму від будь-яких понять про Істину. Вона не пропонує жодної ідеї і ніяк не описує, чим необхідно наповнити порожнечу в розумі, тому що будь-яка ідея заступила б факт. Так сонце, намальоване на віконному склі, може загородити справжнє сонячне світло”. Дзенівський світогляд, як жоден інший, прагне до “прямого сприйняття” навколишньої дійсності, наголошує на необхідності позбутися будь-яких конвенцій та закликає скасувати у свідомості всі наявні межі. Це здійснюється, зокрема, завдяки практиці коану, коли вчитель пропонує учневі, наприклад, відтворити звук від плескоту двох, а потім однієї долоні. А також дзенівський світогляд особливо підкреслює, що все у світі є безсубстанційним, відносним, змінним та взаємопов’язаним.

Дзен, як стверджує Томас Гувер, сповідує такі естетичні принципи: увага до малих деталей та здатність по-справжньому помітити річ (“від тонких пастельних кольорів ледь розкритої квітки до кольористичних відблисків у падінні краплі”); уникання симетричності, що засвідчує завершеність та сталість форм

А чи справді це так...?

Гарне питання... :о)

Чогось еротично-несподіваного, бо початок заінтигував, середина сподобалась дуже і натякала на еспресивний фінал.