Можливість обманути долю
Мене з дитинства спокуша,
Не знаю як, я відчуваю,
Коли дасть доля відкоша,
Який тихенько обминаю.
Практично і не помічаю,
ЇЇ "дарунків". Боже збав,
Тих "щирих" поцілунків Долі.
Коли покрутишся у колі
Миттєвоплинного життя,
То зрозуміеш, що за так,
Ніхто нічого не отримав,
Розбагатів - і раптом згинув,
Спромігся славоньки вкусить,
Аж тут хвороба нагодилась,
І де, куди усе поділось,
Сидить собі в монастирі,
Замолює гріхи свої..
На себе треба сподіватись,
Легким здобутком спокушатись,
Бажайте ворогам своїм,
Бо ж буде що платити їм.
Не можна довіряти тому,
Що в очі плинний час несе..
Все що існує йде по колу,
Що відбере то поверне,
Ковтни тихенько валідолу,
Все промине, все промине..

Хто виграє у цій ігрі
Усім давно уже відомо,
Лиш дух бійця людину змусить
Іти й боротись до кінця.
Як Бог не здасть - свиня не вкусить!)

14:23 21/02/2012