ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Романів (1988) / Вірші

 * * *
Посеред світу ти один. один
вчорашня пам'ять завтрішній не вірить
і тільки ніч беззубу пащу шкірить
і тільки ніч знайде твоє ім'я
на цім розпутті...
де він, шлях, у небо?
чи ми тут всі живими пропадемо,
чи неживими ввійдемо в житття?

молися світлу. я цих кіл не зрушу
мені любов'ю випалили душу




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-23 17:00:41
Переглядів сторінки твору 3902
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.835 / 5.5  (4.781 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.575 / 5.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.02.08 01:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-23 18:47:10 ]
чи ми тут всі живими пропадемо,
чи неживими ввійдемо в житття? - цікава риторика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-23 19:58:21 ]
хіба ми живі у цьому існуванні?.. а хочеться висоти!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-02-23 21:16:45 ]
"Мені любов'ю випалили душу..." Сподобався вірш, Оксанко! Але чи не забагато розпачу в ЛГ? Життя ж триває, і ми ,попри все, таки живі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-02-23 22:39:23 ]
Я зрозуміла, що цей вірш про якийсь життєвий рубіж.Коли відбуваються глибокі переміни, коли ЛГ хвилюється, а тут ще те щоденне життя треба волокти на спині.І це не відчай, а виснаження.Одне допомагає: дивитись на світло, поки усе помалу саме не зрушиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-23 22:47:59 ]
ніякого страху, ні капельки надії.
в мені душа знекровлена чорніє.
в мені ростуть засніжені міста...

я повертаюсь - біла і проста.
я повертаюсь до чужого дому.
і проковтнувши біль, печаль і втому
питаю в неба: "де ж вона, весна?"
невиправдана, дивна, випадкова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-02-24 08:34:27 ]
Класно. А, може, не "чорніє", а, приміром, "міліє", "біліє"... щось таке?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-03-18 19:32:06 ]
Банально писати щось на кшталт - як я вас розумію, або втішати - все перейде-перемелеться.
Має все відбутися у свій час - і вібдоліти душа, і відпалати нестерпне, і ніхто крім тебе самої цього не перейде. Бо це - твоє. І далі буде щось інше - розчарування чи несподіване вікриття, проростання до життя, депресія або відчаідушне занурення у метушню... Небо починаєтья коло серця. І коли ти його вдихнеш - почнеться інша дорога. Розуміння - ЧОМУ_ТАК. Ось що хотілося б сказати ЛГ на початку весни - невиправданої, дивної, випадкової... Може, це запізнілі слова, але ... промовчати я не змогла. Зачепило за живе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 17:35:29 ]
мабуть Ви праві... " небо починається коло серця"... кілька днів ходжу із цими НЕ запізнілими словами. Спасибі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-20 21:48:39 ]
Суперовий вірш ! ))) Тільки вживу я його би зовсім по-інакшому читав, але то таке =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 17:35:51 ]
як саме?