...Ось і останній з тих,
Хто йшов по морю, як по суходолу,
Дістався берега.
І заспівав тоді Моше з чоловіками
Величальну Господу Богу.
А Мір’ям, сестра його та Агарона,
Бубон взяла в руки,
За нею і жінки, теж б’ючи в бубони,
В нестримний кинулись танок...
Бачать ангели, як юдеї славлять Бога ,
Тож і свій намірилися скласти гімн.
«Не смійте!- Господь на те їм.
Як можете оспівувать Мене ви,
Коли творіння рук Моїх
Гинуть зараз в морі?
Коня і верхівця на згин Я кинув.
Якби не впертість фараона,
Сидіти б їм у родиннім колі,
Діток чукикать на колінах...
А так.. Ще якась мить...
І кожен з них довічний знайде спокій...
Ступайте краще до юдеїв.
Напоуміть їх, що за порятунок
За все, що називають дивом,
Данину семикратну Я візьму,
Якщо й надалі будуть твердошиїми
І плакатимуть за казанами з м’ясом у Єгипті.
Сумніву піддаватимуть слова,
Що Я передаю через раба Мого Моше.
Хоч і клялися на горі Синай:
«Все, про що говорив Господь, зробимо!»
Не на те Я дав їм Свою потугу,
Щоб тільки вимагати благ, а не показувати
Кожному, в кого вдихнув Я душу,
Шлях праведний до Мене.
Для цього Я вивів їх з Єгипту».
Присоромлені, лишили ангели
На самоті Всевишнього.
Він же прикипів до тих,
Що силкувалися здолать
Розбурхане Червоне море.
-----------
Моше – Мойсей.
Книга Вихід. 15:1-21.
Книга Вихід. 24-3.