Кімната студентського гуртожитку. Студент 1. Студентка 1.

Студент 1: Ти мене кохаєш?
Студентка 1: Кохаю!
Студент 1: І я тебе кохаю.
Студентка 1: Любий, пробач, але більше за тебе я кохаю „Фінанси”. Прости мене, якщо можеш. Що я тільки не робила, але не можу їх викинути ні з голови, ні з серця. Ти не сердишся?
Студент 1: Як ти могла! Невірна! Водити мене як сліпого! Як ти могла заплямувати наше кохання зрадою!
Студентка 1: Я люблю „Фінанси”!
Студент 1: О ні!
Студентка 1: Так! Тільки „Фінанси” є моєю справжньою єдиною і чистою любов’ю, я так довго чекала цього ніжного відчуття, і пронесу його повз усе своє життя.
Студент 1: Невірна! Згадай наші ночі!
Студентка 1: О, якби ти знав, як я потім жорстоко каралася, що згаяла свій час на такого самолюбного нікчему, а не віддалася „Фінансам”!
Студент 1: Брешеш!
Студентка 1: З благоговійним трепетом в долонях я гортала Опарінський підручник, і кожна сторінка, кожен рядок дарували мені істинну насолоду високого щастя і безмежної радості.
Студент 1: Я б зрозумів, коли б між нами став інший, хлопець, чоловік, але коли між нами стає ця книжка...
Студентка 1: Більше, дурнику! Більше, ніж ця книжка. Зрозумій, що книжка – це лише євангеліє від Опаріна, є від Худолій, Поддєрьогіна, Кушніра...
Студент 1: Божевільна, я тобі цього не подарую! (рве підручник)
Студентка 1: О ні! (заступається за решту) Порви мене, та не чіпай „Фінанси”! Ґвалт! Рятуйте „Фінанси”!
(вбігають 3 студентки та викидають студента 1)
Студентка 2: Сестро, твоя любов до „Фінансів” урятувала цінні конспекти.
Студентка 3: Сестро, ми саме йшли до тебе підготуватися до завтрашнього свята ініціації.
Студентка 4: Так, саме завтра спливає півроку нашого життя, осяяного „Фінансами”.
Студентка 1: Фінанси!
Студентка 2: ... це сукупність економічних відносин...
Студентка 3: ...з приводу обміну, розподілу і перерозподілу...
Студентка 4: ... офіційного і тіньового валового національного продукту...
Студентка 1: ... у тому числі національного доходу...
Студентка 2: ... а також у деяких випадках національного багатства...
Студентка 3: ... між суб’єктами фінансових відносин...
Студентка 4: ... юридичними, фізичними особами і державою.
Усі: Ура!
(стук у двері) з-за дверей: Пустіть, свої.
Студентка 2: Впустить?
Студентка 1: А може, то мій фраєр недолугий...
Студентка 3: (до дверей) А що таке фінанси?
з-за дверей: фінанси – це ... сукупність відносин...
Студентка 4: (до дверей) Ідіть учіть, салаги.
Студентка 3: Я не знаю, як я раніше жила без „Фінансів”. Приходила після пар до гуртожитку, готовила їсти, вечеряла, прибирала, - і хоч спати лягай, не знала, що й робити. Якісь безглузді дискотеки, цілонічні гулянки не давали розради, але нарешті з початку курсу моє життя набуло сенсу, бо кожна його мить наповнена „Фінансами”, мені так легко, наче я не ходжу, а літаю попід хмарами, але мені було замало пар, і я, сестри мої дорогі, пішла до Вчителя і зізналася йому у своїй пристрасті, і він мене зрозумів, узяв за руку та привів до справжньої оази життя...
Інші: Куди?
Студентка 3: До царства неземної насолоди...
Інші: Куди?
Студентка 3: Туди, де ніколи не заходить сонце...
Інші: Та говори вже.
Студентка 3: До університетської бібліотеки. І там, на дев’ятнадцятому році життя я вперше гірко заплакала. Бо побачила, якими порожніми та сумними вони були. Я неосвічена гаяла свій час, читаючи „Наталі”, „Космо” тощо, хіба могла тоді я знати про „Фінанси України”, „Вісник податкової служби”! Грішная я!
Студентка 1: Не карайся, сестро! Скільки ночей віддала я негіднику, що не знає ні слова з „Фінансів”, але нарешті прийшло розуміння істинного шляху, і я щойно зробила рішучий крок, але як подивлюся на даремно згаяні ночі, і обливається серце кров’ю. Грішная я.
Студентка 2: Ой грішна я си грішна. Хоча я і незаймана, і денно-ночно сиділа по бібліотеках, але пішла я, сестри, хибним шляхом, я віддалася „Обліку”, я постійно студіювала Огійчука, і вже навіть мислила не словами, а проводками: 30-31, 66-64, а найбільше радості мені давало накупити бухгалтерських бланків і заповнювати їх реквізити, як то було файно, коли рахунок сходився з накладною, а накладна - з податковою і товарно-транспортною. А ще мені мати з контори принесла бланки суворої звітності – довіреності, і моїй насолоді не було меж. Але в глибині своєї незайманої душі я відчувала дивний неспокій, і не змогла пояснити його причини. „Облік” мене повністю задовольняв удень, а вночі я без певних причин обливалася гіркими сльозами. Неспокій терзав мою душу, і я нічого не могла вдіяти, аж поки не зустріла нашого Вчителя, він проникливо подивився на мене, що здавалося зазирнув у сутність мого грішного єства і сказав золоті слова, які осяяли моє життя і довік залишаться у моєму серці: „Є дві функції фінансів: розподільча і контролююча”. І з тої миті, сестри, я прозріла, усе стало лагідним і зрозумілим. І в часи психологічного, емоційного неспокою я читаю „Фінанси”, розкривши їх на будь-якій сторінці, і мою душу огортає таке тепло і радість, якому позаздрять буддисти під час медитації. І це зовсім не означає, що я не вчу інших предметів, я належно вчу і облік, і аналіз, і бізнес, і право, але в тому ж уся річ, що вони залишаються просто предметами, які допомагають в тій чи іншій мірі зрозуміти божественну сутність фінансів.
Усі: Фінанси!..