Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.27
22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
2026.07.27
21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
2026.07.27
17:24
Ця стаття ще раз наголошує - зберігайте свої матеріали і десь окремо!
Ось фрагменти із актуальної переписки із провайдерами.
Мар`яна М.
27/07/2026 (16:22)
Оператор
Доброго дня!
Ми додатково перевірили сервер і, на жаль, можемо підтвердити, що
2026.07.27
17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
2026.07.27
16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
2026.07.27
14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
2026.07.27
14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,
І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,
І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,
2026.07.27
13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
2026.07.27
10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,
Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,
Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,
2026.07.27
08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
2026.07.27
06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
2026.07.27
06:01
Штрих II: Маска великого імені
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18
Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш
2026.07.27
01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.
Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.
Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог
2026.07.27
00:13
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.
Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.
Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,
2026.07.26
19:41
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було
2026.07.26
16:50
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...
безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...
безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Крук (1992) /
Проза
Життя - театр!
Вона актриса!...Але грає не на сцені, а в житті. Це робить на ради грошей, а задля задоволення. Їй дуже подобається кожного разу бути іншою, вона сповна віддається цій справі… Люди вірять їй, її обманливим зеленим очам…
Хлопців міняла так, як і свій стиль, а ким вона тільки не була… Усі вірили їй, а вона цим користувалась. Коли здобувала перемогу щиро раділа в душі, милуючись своєю неперевершеністю…
Йому подобаються стерви? Ок!
Сильно красимо очі: Яскраві тіні, чорний олівець, підкрашуємо губи червоною помадою, розпускаємо волосся… Викликаючий одяг, який тісно облягає ідеальне тіло. Впевнена хода, сміливий погляд, єхидна легка усмішка. Додаємо трішки агресії, розбещеності… Образ готовий! Можна грати свою роль.
Любить скромних? Не біда!
Збираємо волосся до купи в куценький хвостик, легкий макіяж, не використовуємо помади. Підбираємо одяг стриманих тонів, без жодного зайвого вирізу. Кладемо більше рум᾽яни на щічки… опускаємо оченята донизу… створюємо невпевнену усмішку, під час сміху закриваємо ротик рукою. Менше говоримо, більше слухаємо… Він ваш!
Полюбляє веселих і непостійних? Не поблема!
Заплітаємо дві кіски, не потрібно багато макіяжу, губи покриваємо вільний одяг: кофтинку з мультимедійним героєм, звичайні джинси і кросівки. Дивіться на нього захопливим поглядом, з яскравим блиском в очах, грайте брівками і завжди посміхайтесь… Багато говоріть, ставте питання. Щиро смійтесь з його жартів, мимоволі торкаючись до його руки, плеча… І все, діло зроблено!
Та пам᾽ятайте головне: краще завжди бути собою! Вона загубила себе… Не пам ҆ятає , якою є насправді! Можливо, знайде того, хто допоможе згадати, якою вона була. Сподівається… Вірить… Вона актриса…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Життя - театр!
Вона актриса!...Але грає не на сцені, а в житті. Це робить на ради грошей, а задля задоволення. Їй дуже подобається кожного разу бути іншою, вона сповна віддається цій справі… Люди вірять їй, її обманливим зеленим очам…
Хлопців міняла так, як і свій стиль, а ким вона тільки не була… Усі вірили їй, а вона цим користувалась. Коли здобувала перемогу щиро раділа в душі, милуючись своєю неперевершеністю…
Йому подобаються стерви? Ок!
Сильно красимо очі: Яскраві тіні, чорний олівець, підкрашуємо губи червоною помадою, розпускаємо волосся… Викликаючий одяг, який тісно облягає ідеальне тіло. Впевнена хода, сміливий погляд, єхидна легка усмішка. Додаємо трішки агресії, розбещеності… Образ готовий! Можна грати свою роль.
Любить скромних? Не біда!
Збираємо волосся до купи в куценький хвостик, легкий макіяж, не використовуємо помади. Підбираємо одяг стриманих тонів, без жодного зайвого вирізу. Кладемо більше рум᾽яни на щічки… опускаємо оченята донизу… створюємо невпевнену усмішку, під час сміху закриваємо ротик рукою. Менше говоримо, більше слухаємо… Він ваш!
Полюбляє веселих і непостійних? Не поблема!
Заплітаємо дві кіски, не потрібно багато макіяжу, губи покриваємо вільний одяг: кофтинку з мультимедійним героєм, звичайні джинси і кросівки. Дивіться на нього захопливим поглядом, з яскравим блиском в очах, грайте брівками і завжди посміхайтесь… Багато говоріть, ставте питання. Щиро смійтесь з його жартів, мимоволі торкаючись до його руки, плеча… І все, діло зроблено!
Та пам᾽ятайте головне: краще завжди бути собою! Вона загубила себе… Не пам ҆ятає , якою є насправді! Можливо, знайде того, хто допоможе згадати, якою вона була. Сподівається… Вірить… Вона актриса…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
