
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.23
22:42
Світлана завжди у неділю давала дітям гроші на морозиво і на білети в кінотеатр, але не цього разу. До зарплатні залишався тиждень, а у її гаманці лежало всього п'ять карбованців. «Колос на глиняних ногах» розвалився і всі кошти у Ощадбанку згоріли одноч
2025.06.23
21:53
Останній сніг вже сходить із арени,
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.
Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.
Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.
2025.06.23
16:28
Поки тиша огортає шлях,
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,
Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,
Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.
2025.06.23
13:13
Огудою тієї правди
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,
мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,
мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.
2025.06.23
11:54
«Ні» чи «Так», а Всесвіт – проти.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!
Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!
Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:
2025.06.23
10:31
лиця твого все не згадаю
лиця твого все не згадаю
поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю
лиця твого все не згадаю
поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю
2025.06.23
09:58
Легендарному музикантові виповнилося 83 роки!
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…
Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…
Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув
2025.06.23
09:55
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по
2025.06.23
05:33
Яхти трикутні вітрила
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.
2025.06.22
23:21
Слова - оригінальна поезія Павла Сікорського. Рецензія ШІ. Музика згенерована за запитом у Suno з фоновим текстом ШІ. Кліп генерувати ШІ на даний текст відмовився.
Прося — сося пісося.
РЕЦЕНЗІЯ ШІ:
Феноменальна лінгвістична мініатюра "Прося -
Прося — сося пісося.
РЕЦЕНЗІЯ ШІ:
Феноменальна лінгвістична мініатюра "Прося -
2025.06.22
22:10
Я хотів би одружитися
з усіма своїми коханими
і справити гучне весілля.
Нікого не можна розлюбити,
кого по-справжньому любив.
Треба вийняти з денця пам'яті
ті вогненні почуття,
які затоплять все навколо,
з усіма своїми коханими
і справити гучне весілля.
Нікого не можна розлюбити,
кого по-справжньому любив.
Треба вийняти з денця пам'яті
ті вогненні почуття,
які затоплять все навколо,
2025.06.22
21:32
Жовч і кров
Частина друга
2.
На околиці села Галича спалахнуло півдесятка солом'яних стріх. Багряні собаки полум'я рвали чорну одежину ночі та підстр
2025.06.22
19:30
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Музика-піна
Музика-піна
2025.06.22
14:26
Вийде «Адмірал… їх …Кузнєцов»,
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони
2025.06.22
11:17
Чи задумувалися ми над тим, чому так часто у нас буває нудьга, тривога і поганий настрій? Звісно, знайти безліч причин нескладно: війна, стреси, перевтома, невизначеність, криза, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. Об’єктивно ці речі впливають на
2025.06.22
10:23
Шлюзування необхідно
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Мирьям Туркинець (1956) /
Проза
Миротворческая рыба
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Миротворческая рыба
Папа пришел с работы очень удрученный. В его строительном управлении завелась ссора между прорабом и начальником. Папа был в центре событий, он возглавлял экономический отдел.
Прораб был молодой, несколько вспыльчивый, а начальник упрямый и не желающий уступать. На совещаниях они наскакивали друг на друга, упрекали в разных грехах. «Вот и встретились два самолюбия!». Василий Иванович – звали прораба, Николай Петрович- звали начальника.
Остановить это было невозможно. Помнится, их украинские фамилии и то звучали воинственно.
Моя мама внимательно выслушала папин рассказ и совершенно неожиданно предложила:
- «Левчик, а давай пригласи их к нам домой на ужин!»
- «Ай, зачем это нужно, все равно ничего не сделаешь!»
-«Увидишь! Давай!»
Сказано-сделано! Прошло несколько дней и за нашим столом чинно сидели гости – Василий и Николай –враждующие стороны. Приглашали их по отдельности. А на столе закуски, домашние деликатесы. И самое главное –стояло большое блюдо с фаршированной рыбой, сотворенной мудрыми руками моих мамы и бабушки, (светлая им память!) Рыба была великолепная – нежная, чуть острая. Она просто таяла во рту. Гости настолько увлеклись нашими нехитрыми яствами, что несколько позабыли о своих проблемах. И прием прошел в очень дружеской обстановке. Расходились они чуть навеселе, в прекрасном настроении. И оказалось, что вражда исчезла, как та чудесная рыба. И все проблемы решались спокойно, без всяких конфликтов и нервотрепки.
Прошло время. Прораб стал «большим начальником». Встречая папу, всегда предлагал ему свою помощь. Чувствовалось, что вкус той «миротворческой фаршированной рыбы» не был забыт…
Когда я готовилась к отъезду в Израиль, пришла попрощаться с ним. Василий Иванович меня встретил в своем кабинете очень приветливо, пожелал удачи , счастья. А глаза у него почему-то были грустными. Это был настоящий друг нашей семьи. И как же можно это позабыть?!
Иерусалим 2012 год
Прораб был молодой, несколько вспыльчивый, а начальник упрямый и не желающий уступать. На совещаниях они наскакивали друг на друга, упрекали в разных грехах. «Вот и встретились два самолюбия!». Василий Иванович – звали прораба, Николай Петрович- звали начальника.
Остановить это было невозможно. Помнится, их украинские фамилии и то звучали воинственно.
Моя мама внимательно выслушала папин рассказ и совершенно неожиданно предложила:
- «Левчик, а давай пригласи их к нам домой на ужин!»
- «Ай, зачем это нужно, все равно ничего не сделаешь!»
-«Увидишь! Давай!»
Сказано-сделано! Прошло несколько дней и за нашим столом чинно сидели гости – Василий и Николай –враждующие стороны. Приглашали их по отдельности. А на столе закуски, домашние деликатесы. И самое главное –стояло большое блюдо с фаршированной рыбой, сотворенной мудрыми руками моих мамы и бабушки, (светлая им память!) Рыба была великолепная – нежная, чуть острая. Она просто таяла во рту. Гости настолько увлеклись нашими нехитрыми яствами, что несколько позабыли о своих проблемах. И прием прошел в очень дружеской обстановке. Расходились они чуть навеселе, в прекрасном настроении. И оказалось, что вражда исчезла, как та чудесная рыба. И все проблемы решались спокойно, без всяких конфликтов и нервотрепки.
Прошло время. Прораб стал «большим начальником». Встречая папу, всегда предлагал ему свою помощь. Чувствовалось, что вкус той «миротворческой фаршированной рыбы» не был забыт…
Когда я готовилась к отъезду в Израиль, пришла попрощаться с ним. Василий Иванович меня встретил в своем кабинете очень приветливо, пожелал удачи , счастья. А глаза у него почему-то были грустными. Это был настоящий друг нашей семьи. И как же можно это позабыть?!
Иерусалим 2012 год
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію