ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…

Євген Федчук
2025.10.19 15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.

Світлана Пирогова
2025.10.19 14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.

Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,

Володимир Мацуцький
2025.10.19 13:54
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.

Леся Горова
2025.10.19 11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.

Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.

Віктор Кучерук
2025.10.19 06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Петро Овчар (1961) / Вірші / Поміж людей

 * * *
Тихе щастя укрїнця Тихе щастя українця:
дома, в хаті на краю,
мити ноги милій жінці,
пестити діток в саду.

Умиватись небом синім,
пити цноту джерельця,
босоніж, в тумані сивім,
ріст почути саджанця…

Коли ж нечисть в ніч глухую
повилазить із болота…
Собі - шаблю, коню – збрую:
бо війна це теж - робота.

2012-14р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-14 10:11:19
Переглядів сторінки твору 4793
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.114 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.01.03 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 11:38:06 ]
Остання фраза якось мені по набоковськи прочиталась...
(чи то справа у недавньому прочитанні "Лоліти", чи то у фразі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-14 12:57:47 ]
Вітаю, Іринко.
В чому дискомфорт? Нарочитість, сюсюкання?
Я переживав за ноги,але...бачу ви не проти.
Спочатку було:
Бавити(пестити)дітей в гаю.
Та я вирішив добавити трішки ніжності...Даремно?
Буду щиро вдячний, якщо допоможете (своїм відчуттям прочитаного).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-14 14:29:06 ]
.. тут, допоки не в раю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-14 20:56:26 ]
погоджуюся з паном Миколою. бо Ваш образ гаю щось не дуже. по-набокiвськи - це ще нiжний комплiмент. не ображайтеся на мене, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-14 22:54:29 ]
Краще, на мою думку, "бавити", ніж "пестити". А загалом, дуже хороша мініатюра. Це справді щастя, і про "хату з краю" - точно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-03-14 22:57:44 ]
Другий рядок такий лаконічний, але на диво, рельєфний і змістовний. Мені це особливо уявилося. Багато відчутно життєвого досвіду, який стоїть за цими стислими рядками.

P. S. Думкотіней Набокова під час прочитання вірша не помітив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-03-14 22:58:31 ]
Згадав "Садок вишневий коло хати..."
Художніх засобів катма, а ефект - грандіозний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-15 17:01:00 ]
Маріанночко, ніяких образ. Щира вдячність.
Написаний вірш - не слова кинуті на вітер, а така собі субстанція, яка потребує зовнішнього відгуку. Для уточнення, розширення, чи (дай Боже)надії на народження чогось нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-15 17:04:27 ]
Ларисо, вибрав «пестити», бо « бавити» (гратися) – занадто вузько для передачі батьківських почуттів: ростити, виховувати, леліяти, викохувати, плекати , пестити (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого,- чого-небудь). Збочення тут ні до чого.
«Дома» – це не приміщення, це там, де тобі тепло і добре, де почуваєшся в безпеці, де тебе розуміють… Щасливий не шукає контактів з зовнішнім світом, не пише листи, не дзвонить - він упивається своїм щастям. Його хата «скраю».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-15 17:05:12 ]
В`ячеславе, дякую за розуміння.