Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
2026.02.15
14:17
Із Леоніда Сергєєва
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
2026.02.15
11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
2026.02.15
10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі!
В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!»
Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур.
Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква
2026.02.14
19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2026.02.14
15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
2026.02.14
11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
2026.02.14
11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
2026.02.14
11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
2026.02.14
10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
2026.02.14
07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
2026.02.13
22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.14
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Комбінаторна поезія
Перетоки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перетоки
Перетока (інша назва: хвилехід) – це така фраза, в якій одне слово (як правило двоскладове) плавно перетікає в друге шляхом його багаторазового повторювання, внаслідок чого відбувається перестановка складів.
* * *
Минайминай ……минайми.
* * *
Журажура …. журажу;
Ружаружа ….. ружару.
* * *
Хамухаму ….. хамуха;
Замузаму …… замуза.
* * *
Духудуху …… духуду;
Дурудуру …… дуруду;
Путупуту …… путупу
Бугрубугру…..бугрубу.
* * *
Кумукуму …. кумуку;
Турутуру ……туруту;
Дубудубу ……дубуду;
Пукупуку …... пукупу;
Пулупулу ….. пулупу;
Бутубуту …… бутубу;
Чубучубу …... чубучу;
Рухуруху …... рухуру;
Пудупуду ….. пудупу;
Кущукущу … кущуку;
Людулюду …. людулю;
Люкулюку …. люкулю;
Ютуюту …….. ютую;
Тюкутюку …. тюкутю;
Зубузубу ……зубузу;
Нутрунутру…нутруну –
Ломалома…..ломало.
* * *
Від росироси …. сисиро;
Від водиводи ….. водиво;
Від ражуражу …. ражура;
Від жаружару …. жаружа;
Від болю болю….болюбо;
Від потупоту……потупо;
Від хлопахлопа …..хлопахло.
БУДУ – ДУБУ
Я луб довбати дубу
Дубудубу....дубуду;
Збудую з лубу буду
Будубуду....будубу.
НАСТІ – НАВІК
Снилась маляру Насті
Настінасті....настіна;
І в пам’яті вже навік
Навікнавік....навікна;
Як не кошмар – то мара
Марамара....марама.
Як буть їй з видіннями тими
Тимитими....тимити?
ДРАМА
Уже спромоглась і на драму
Драмудраму….драмудра;
Та встав хоч в золочену раму –
Рамураму….рамура.
ДОЛЯ
Несе що нам фатуму грізна рука? –
Рукарука….рукару.
Й чому так радіє ця морда руда? –
Рударуда….рудару.
А ти що отримаєш замість руна? –
Рунаруна….рунару.
БАЧУ ЧУБА
Знов молодецького в снах бачу
Бачубачу….бачуба,
Ще – чудернацького у формі баку
Баку, баку….бакуба.
Нарікання
Ох, як важко в фільмі тигра
Тигратигра…..тиграти.
І чи ж варт якогось титра
Титратитра……титрати?
ВІР – НЕ ВІР
Усе те, що рівне –
Рівнерівне….рівнерів;
Усе те, що гарне –
Гарнегарне….гарнегар;
Усе те, що парне –
Парне парне….парнепар;
Усе те, що ніжне –
Ніжненіжне….ніжненіж;
Усе те, що грішне –
Грішнегрішне….грішнегріш;
Усе те, що гасне –
Гаснегасне….гаснегас;
Усе те, що тисне –
Тиснетисне….тиснетис;
Усе те, що в’язне –
Вязнев’язне….в’язнев’яз;
Усе те, що пахне –
Пахнепахне….пахнепах;
Усе те, що пухне –
Пухнепухне….пухнепух;
Усе те, що хлопне –
Хлопнехлопне….хлопнехлоп;
Усе те, що гримне –
Гримнегримне….гримнегрим;
Усе те, що тюкне –
Тюкнетюкне….тюкнетюк;
Усе те, що рухне –
Рухнерухне….рухнерух;
Усе те, що бризне –
Бризнебризне….бризнебриз.
І що – все це вірне? –
Вірневірне….вірневір.
* * *
Минайминай ……минайми.
* * *
Журажура …. журажу;
Ружаружа ….. ружару.
* * *
Хамухаму ….. хамуха;
Замузаму …… замуза.
* * *
Духудуху …… духуду;
Дурудуру …… дуруду;
Путупуту …… путупу
Бугрубугру…..бугрубу.
* * *
Кумукуму …. кумуку;
Турутуру ……туруту;
Дубудубу ……дубуду;
Пукупуку …... пукупу;
Пулупулу ….. пулупу;
Бутубуту …… бутубу;
Чубучубу …... чубучу;
Рухуруху …... рухуру;
Пудупуду ….. пудупу;
Кущукущу … кущуку;
Людулюду …. людулю;
Люкулюку …. люкулю;
Ютуюту …….. ютую;
Тюкутюку …. тюкутю;
Зубузубу ……зубузу;
Нутрунутру…нутруну –
Ломалома…..ломало.
* * *
Від росироси …. сисиро;
Від водиводи ….. водиво;
Від ражуражу …. ражура;
Від жаружару …. жаружа;
Від болю болю….болюбо;
Від потупоту……потупо;
Від хлопахлопа …..хлопахло.
БУДУ – ДУБУ
Я луб довбати дубу
Дубудубу....дубуду;
Збудую з лубу буду
Будубуду....будубу.
НАСТІ – НАВІК
Снилась маляру Насті
Настінасті....настіна;
І в пам’яті вже навік
Навікнавік....навікна;
Як не кошмар – то мара
Марамара....марама.
Як буть їй з видіннями тими
Тимитими....тимити?
ДРАМА
Уже спромоглась і на драму
Драмудраму….драмудра;
Та встав хоч в золочену раму –
Рамураму….рамура.
ДОЛЯ
Несе що нам фатуму грізна рука? –
Рукарука….рукару.
Й чому так радіє ця морда руда? –
Рударуда….рудару.
А ти що отримаєш замість руна? –
Рунаруна….рунару.
БАЧУ ЧУБА
Знов молодецького в снах бачу
Бачубачу….бачуба,
Ще – чудернацького у формі баку
Баку, баку….бакуба.
Нарікання
Ох, як важко в фільмі тигра
Тигратигра…..тиграти.
І чи ж варт якогось титра
Титратитра……титрати?
ВІР – НЕ ВІР
Усе те, що рівне –
Рівнерівне….рівнерів;
Усе те, що гарне –
Гарнегарне….гарнегар;
Усе те, що парне –
Парне парне….парнепар;
Усе те, що ніжне –
Ніжненіжне….ніжненіж;
Усе те, що грішне –
Грішнегрішне….грішнегріш;
Усе те, що гасне –
Гаснегасне….гаснегас;
Усе те, що тисне –
Тиснетисне….тиснетис;
Усе те, що в’язне –
Вязнев’язне….в’язнев’яз;
Усе те, що пахне –
Пахнепахне….пахнепах;
Усе те, що пухне –
Пухнепухне….пухнепух;
Усе те, що хлопне –
Хлопнехлопне….хлопнехлоп;
Усе те, що гримне –
Гримнегримне….гримнегрим;
Усе те, що тюкне –
Тюкнетюкне….тюкнетюк;
Усе те, що рухне –
Рухнерухне….рухнерух;
Усе те, що бризне –
Бризнебризне….бризнебриз.
І що – все це вірне? –
Вірневірне….вірневір.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
