Катя Тихонова

БУЛО І НЕ БУЛО

Все якось так - було і не було.
(старий сусіда човга в темний вечір).
Із вени брали кров. Пили вино.
Відкрили двері. Кликали Предтечу.
Згубивши совість, принесли вогонь
(щось має в дикій темряві світити).
Всі відcахнулись. Зупинились осторонь.
Хотіли жити.
А що життя? - було і не було.
Степи ж живуть копитами і травами,
над ними сонце не одне цвіло,
і не одна душа здавалась гарною.
Ось тут. Де все було і не було,
і там, де ще слова постануть справжністю,
ми сидимо. Терпке вино п"ємо.
Здаємося привітними і гарними.
Мовчить люстерко. Бо воно сліпе,
покрите пилом, щастя віджило
(тому воно й не розрізнить тебе).
Ось так і все - БУЛО І НЕ БУЛО...

Я Анонім

ПЕРЕПЕТІЇ (аналог)

В перипетії часу
ти
подумала: уже допили чашу,
хоч ще й нічого не бу - ло…
Воно так зАвжди – на усі світи,
і на усі смеркання та світання…
Здається - здогадалась ти:
мить перша - вона ж остання…

В перипетії часу
матеріальне тло
і фон?
А хто придумав час? Ньютон
(чи ще до того щось було?),
сказавши нам про абсолютний та відносний плин, маючи на увазі Бога – вічність і життя – мед та полин… а чи Ейнштейн, що насміхається над нами і часом-простором «кривляється матеріально…» та ще кванти…
Ах! Повсякчас торкаючись, здавалось би, матеріальності часу, хто не усвідомлював усієї ілюзії цього поняття?
Але якщо вже Ньютон та Ейнштейн… якщо Академічний тлумачний словник (1970—1980) тлумачить: ЧАС, у. філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка виявляється в тривалості буття.
То що ж, я можу взяти час у руки?.. І беру когось за горло... Поперед мене - простір! А де простір, там поступ, рух… і там час – найефімерніший із трьох. “Ось тут. Де все було і не було…” Відчуття ілюзії мене не покидає, і водночас страшно без поняття часу. А як би воно без нього?
- Ідея, вона ж матерія (позбувшись ілюзії часу) стає одночасною, безперервною та нерозривною… Уже нема - було і буде, - одне лиш Є завжди і всюди! Щезає простір та рух - ти мізерний атом і безконечний всесвіт одночасно ( ти ж створений... з ”глини”, то ж нею є) і лиш усвідомлюєш ілюзію простору – руху – часу! Ілюзію, що теж створена з глини Ідеї...
Чи не так?!