ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леля Далія / Вірші

 СИВИЙ СОКІЛ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-18 19:01:10
Переглядів сторінки твору 10636
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.797 / 5.5  (4.494 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2013.11.25 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-18 19:04:52 ]
Лірично. Схоже на світлу печаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-18 19:16:23 ]
Дякую.
Мабуть Ви влучили в 10 - різні вони бувають ці дощі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-04-18 19:31:46 ]
Хай дощ не буде одинаком а візьме собі веселку! Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-18 21:14:42 ]
Дякую.
ще не літо - зараз дощі якісь понурі, самітні без веселок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 21:43:08 ]
Перевіяли в дощі долі сум, неспокій...
я б порадила ще попрацювати над цим рядком, важкочитаним
перевіяли в дощі смуток і неспокій

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-19 08:24:26 ]
Дякую.
Я теж трохи спіткалася об те Д-"долі". Замінила на "гужовий" - так більш плавніший і милозвучніший перехід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 21:47:14 ]
дуже гарно звучить вірш при читанні
дуууже

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-19 08:34:01 ]
Щиро дякую!!!
Тому, що ставка (міні-епосу) була зроблена паралельно на звукове сприйняття - наші прасслав"янські традиції - приємно, що Ви це відчули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-04-19 06:12:05 ]
перевiяли в дощi ... над цим рядочком попрацювати б трiшки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-19 08:40:23 ]
Дякую.
Уже підмарафетила звукове сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 09:41:50 ]
"Самітником самує" - це, часом, не масло масляне?
На мою скромну думку дилетанта, Ви неефективно використовуєте обсяг (розміри) окремо взятого рядка.
Можна було б (це не самий кращий варіант, бо я сподіваюсь на Ваш) написати:
"Празнує самітність сивий сокіл".
"Празнувати" - це містке дієслово.
А у другому рядку, якщо рахувати з кінця, інверсія вносить деяку плутаниниу - і читачу доводиться замислюватись не стільки над глибинними змістами твору, як над змістом окремо взятого речення.

Без критики і зауважень,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-21 20:40:05 ]
Щиро дякую за розгорнутий коментар і корисні роздуми.
"Самітником самує" — можна і «пустельником самує» - так, я от думаю – самітник це не одинак, а пустельник, чернець, який може знаходитися, як в духовній обителі, так і може жити один (для більшої святості). «Самує» для уточнення образу— слова одинакові за звучанням, але різні за дією чи є масло масляне??? Можна пустельником, але для асонансу випадають звуки «а, о, і» -
"Празнує самітність сивий сокіл" --- Празнує – хоть і наше рідне дієслово, але воно випадає з асонансно-алітераційного ланцюжка, а цього, в кінці тексту, допустити не можна. І ще «самітність», як на мою образність, вказує на пригніченість образу «сокола» --- а «самітник» - на його зв’язок з вищими силами, з Богом.
Якщо Ви знаєте, якесь коротке і ємке дієслово замість «самує» (я буду тільки рада) - але щоб воно не порушовало алітерацію і асонанс, то з мене могорич поштою....
Інверсія завжди вносить напругу в текст, але без цих завихрень поезія стає просто розповіддю про щось, втрачає міжряддя. Мені сподобалась, з цього приводу, думка Юрія Коваліва, який сказав, що ця рифлексія думки вносить в поезію наповнення, стильову естетику тексту, дозволяє відчути лексичний напрямок роздумів автора.
Інверсія в поезії це дость таки звичне явище, а у Ваших словах відчулась якась неприйнятність, чи то мені показалось?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-21 20:49:25 ]
Ні. Скоріше за все, рефлексія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-21 20:51:02 ]
Рефлексія думки. Мабуть, вона.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 09:47:05 ]
Мало не забув.
"Сивий сокіл" з підказкою у дужках - це непогано. Та тільки мені таке бачити якось незвично. Хотілось би, щоб без підказок - і все одно було ясно.
Я спочатку подумав, що образ сивого сокола - це якась протилежність "юному орлу" - Михайлу Поплавському.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-21 20:40:50 ]
Я вагалася з тею підказкою в дужках – можу зняти.
«Сивий сокіл» - як канон символізму нашого епосу, який не можна розривати, тому що він втратить своє смислове навантаження. Вам (далеко не делетанту) нагадаю, що «сивий» - в слов’янському епосі = мудрий, а «сокіл» ототожнення з категоріями: вільний, незламний, свободолюбивий, символ чоловічої мужності + мудрості (сивий). Політ (лет) над землею – вказує на те, що він обраний Богом. Ну от такі були мудрі наші предки. Тому, я цей образ, не можу ні розірвати, ні змінити – тільки розглянути його в новому ракурсі — Дощової благодатної хмари.
А «юний орел» - то теж гарна молитва для чоловіків (митців), якщо її поспівути двічі вдень, то можна бути юним орлом до100 років. Нам би хто таку легеньку молитвоньку склав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-19 13:29:36 ]
"Самує" - дуже смачне слово.

Лелю, а Ви хитрунка, я бачу :) Зберігши всюди такий пісенний ритм, який навіть до серіїї "плачі" можна віднести, залишили один рядок, який явно виривається з ритму. Спеціально, щоб "а пагаваріть"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-21 20:43:56 ]
Сердечно дякую — мені теж «самує» — смачне, коротке та ємке слово і нехотілось би викидати з тексту.
А пагаваріть бажано, щоб уладнати 2-а моменти
- «самітником самує» - виходячи зі значення — чернець один летить (по небесній пУстині) - можна лишити, чи всеж таки «самітник» замінити синонімом?
- сваговий* неспокій – був у 1-му варіанті, але я замінила, тому що дане слово має декілька значень (нехотілося під текстом давати пояснення), але це слово всеодно мені перепрошується назад – вернула.
Можливо, я щось там змінювала, в уже опублікованому тексті – то і ритм трохи перегрупувався (невідчула)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-21 23:56:37 ]
Думаю, все ж таки краще замінити "самітника", бо таки масло масляне.
"Сваговий" - красиве слово, але все одно у тому рядку один зайвий склад. І він заважає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 13:40:34 ]
Дякую. Я ще мабуть подумаю над тим рядочком, щоб слово "сваговий" зберегти і вирівняти скалади.