Я запишуся добровольцем в армію Весни,
над київськими шанцями блакить – її корогви,
у ніздрях запах вогкий розімлілої землі – солодкий
- сонливе Сонце вигинами поцілунки ллє.
Тіла в блакитний ґрунт, птахи відправлять службу,
усе зав’ється у весняній літургії.
Не жаль померти за таку надію,
і правда часу назавжди за Нею.
Вклонитися тобі, богине, і тримати
в руках мечі та автомати міцно,
так сталося, що наша зустріч радісна
прийшлася на відродження війни.
Її жахливе тіло на теплі відтануло,
тепер веснянки тягнуться над маршами.
Майбутнє тішить нас до тебе приналежністю,
ми добровольці в армії Весни, а це немало,
це підпис під петицією миру,
це підпис під петицією радості,
це підпис кров’ю в Декларації Життя.
І навіть у поразці правда залишатиметься тут,
на місці крові маки проростають,
щоб дня наступного прийшов рум’яний травень,
і в білому дівчата повели на наших грудях хоровод.