ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Вірші

 Сынишка.
Дождь взмылит краски и распенит лужи,
Отбарабанит четко сумрачную дробь,
Нагонит в наш уютный домик стужу...
А нас согреет вера в извечную любовь.

Она,посапывая носиком в кроватке,
Спокойно спит: то вдоль, то поперёк -
Сынишка маленький, комочек сладкий,
Такой прикольный, славный паренёк!

Твоя улыбка и мои пытливые глазёнки -
Всё в нём соединилось нами навсегда:
Взгляд хитрый из-под длинной чёлки
(В его-то небывалые счастливые года).

Всего-то и забавы пока чудик мал-
Прижмусь к его румяненьким щекам,
А то взмахнёт "крылами" - и пропал...
И будет лишь являться к старикам.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-20 21:22:03
Переглядів сторінки твору 1944
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.17 08:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-04-21 06:42:03 ]
"Посапывая носиком в кроватке,
Она лежит то вдоль, то поперёк -
Сынишка маленький, комочек сладкий,
Такой прикольный, славный паренёк!"- щось таке до щему знайоме- знайоме!!! Як же чуутливо написано...! ( ну трошечки би доопрацювати ритміку - будь ласка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-21 20:18:44 ]
Любуйся, пока рядом.
:) :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 10:40:37 ]
Дякую, Роксоланочко, за відгук. Мені самій щемно.
Вірш трохи давній, недопрацьований. Спробую щось заподіяти. Хлопчик мій подорослішав, а щем лишився:


Не тревожься, мама, не грусти:
Твой малыш взрослеет понемногу.
Спотыкаясь в поисках пути,
Хочет отыскать свою дорогу.

Он уже не тулится к тебе,
И щекой не тычется в плечо...
Сам гуляет, просто "по себе"
И не просит целовать ещё.

Вырос мальчик, вырос мальчуган...
Статный вырос и хорош собою.
А характер - просто ураган,
Вихрь, кружащий нежно над землёю...

Будоражит, но не ворошит,
Струны сердца тонко задевая,
Ускользает, мчится, вдаль спешит,
О грядущем не подозревая.

Вся его беспечная душа
Рвётся неизвестности на встречу -
Мама упускает малыша,
Всем его порывам не переча.

Оперился утик и взлетел
Лебедем прекрасным, выгнув шею.
А пока - он маленький пострел,
И я в памяти малютку всё лелею.

Хочется обнять - не отпускать,
И качать, как малого ребёнка.
Хочется к груди своей прижать,
И смеяться вместе звонко-звонко.

Время так летит неумолимо...
Вот и вырос сын... Ведь так должно!
Всё-равно жизнь не проходит мимо:
Принимаем всё, что суждено.

Ты, сынок, не растеряй удачи,
Маминых напутствий не роняй:
Не спеши за дерзость выдать сдачи -
Мудрым будь, достоинств не теряй!

Знай, когда смолчать, уйти в сторонку,
И, когда характер показать! -
Мать не посоветует ребёнку
То, что может в жизни наказать.

К близким будь предельно терпеливым,
И друзей по жизни собирай!
Добрым будь и несколько учтивым.
Жизнь - игра! Учись играть! Играй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 10:42:38 ]
Спасибо, Аннушка, вам за понимание!