ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Точка
Образ твору Дивлюся серцем в точку "нуль".
Тебе немає. І нікого.
Земна орбіта наче руль
В руках задуманого Бога.
Безодня – простір. Час – гальмá.
Ще не об’явлена година
Рушати. Ще тебе нема,
Та знаю, - ти прийти повинна.
Мій сон міцний. Не чую я,
А кість моя стає тобою.
Найперша пісня солов’я
Найпершу рану людства гоїть.
Зі мною ти. В щасливу путь.
Шипить якась мара в гілляччі.
Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
Христос в Єрусалимі плаче…

02.05.12

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 12:40:46
Переглядів сторінки твору 3030
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 12:56:28 ]
НМСДД, "уславленого" виглядає якось, я сказав би, іронічно. Може, краще було б якось переробити цей рядок? Про руль нічого не казатиму, бо кому яке діло до того, що "кермо" мені рідніше цього руля і всього, що з ним пов'язано - на зразок "партія - наш рульовий" etc. НМСДД, до Бога підійшли б прикметники більш високого рівня, або ніякі зовсім, крім канонічних.
"Зеро" тонко, дуже тнко, але римується з кермом, якщо вже так хочеться, щоб цей образ був використаний саме у цьому вірші. НМСДД. Бо відчуваю, що можуть виникнути інші думки. І вони обов'язково можуть бути діаметрально протилежними. Буває, що я сам з собою не можу знайти спільної мови. А з поетами?
Рима "солов'я - я" досить відома. До неї можна було б додати "буя" (скорочена форма від дієслова "буяти" у теперішньому часі) - і посміхнутись. М
А вірш - серйозний. Духовна поезія.

Без критики і порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:30:36 ]
Любий, Гаррі! Є тут і критика, і завуальована порада. Я знаю, коли ти коментуєш, то не можеш обмежетися кількома словами:)
Дякую.
"Солов"я - я". А "путь - гудуть"?
"Бульвар - мольфар! - нове!)
Без викрутасів та інших "-асів" С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 13:41:22 ]
Тріолети примушують. Але я пручався. Один з іменників має родовий відмінок. І він посередині. Він розділяє іменники одного відмінку.
Та я писав тобі не про це. Рими у високій поезії, як кажуть самовисуванці на високих поетів і дійсно знавці, можуть бути другорядним чинником. Можуть.
У даному випадку (під твоїм віршем) йшлось про окремі іменники.
А вірш я також не критикував.
Моя духовна внутрішня суть не дозволяє.
Бо я можу собі дозволити залицятись до заміжніх або вільних жінок. Можу їх пригощати вином - і воно не буде "Кагором". Замість церкви можу відвідати перукарню або сільраду, справжній театр etc.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:25:54 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:09:05 ]
глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:31:13 ]
окрім подяки, що тут скажеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:39:03 ]
Скажу,що Вас читати хочеться! Для цього ж поет існує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:05:18 ]
Гарний вірш! Початок інтригуючий. Вагомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:25:37 ]
Дякую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 20:09:17 ]
справді, Володимире, коли про Бога кажуть уславлений, то здається, що іронізують. Але я подумала, що така була ваша задумка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 21:07:42 ]
І мене "уславлений" - спантеличило одразу...
Я би спробувала пошукати інше слово...
Бо вірш чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 22:12:28 ]
Дякую, дівчата. Ви мене переконали. Змінюю. Правда,трохи в іншому ракурсі, але так буде вірніше, аніж було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 22:44:11 ]
Cool!
Cпочатku я подумав, що це жартівливий вірш.
"Дивлюся серцем в точку "нуль". - не зрозуміло.
"гАльма" - здається наголос на перше `а`.
"Руль" - русизм у моєму вузькому сприйнятті, якось виникають асісяії з віцом про "с руля".
"А кість моя стає тобою." - це про ребро?

Володь,
"Найперша пісня солов’я
Найпершу рану людства гоїть.
Зі мною ти. В щасливу путь.
Шипить якась мара в гілляччі.
Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
Христос в Єрусалимі плаче…" - це якось сприймається як одне довершене ціле, ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 21:56:18 ]
Точка "нуль" - це та пора, коли ще нічого не існувало.З гальмами ти правий. Руль - то таке.А кість - і є ребро.

Дякую, Юр!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:07:13 ]
"Тебе нема. Нема нікого."
Почему бы не "Тебе немає. І нікого"?
"Нема" - это краткая форма. Наша преподавательница советовала их избегать, приводя в качестве примера две ветви одного из языков тюркской группы. Различия впечатляли.
Предложенный мною вариант, как мне кажется, более эффектный.
Хотя, конечно же, тебе виднее, о друг мой Вовка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:17:53 ]
Дуже потужний варіант. Приймаю.
Дякую, Алекс!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:22:12 ]
И примерно так обойти каждую строку, каждое слово - выверив, взвесив, придав им силы.
Иначе - не поэзия, а рифмы или просто стихи для отвода души, если не глаз :))
Мне бы твою зрительную восприимчивость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:11:10 ]
А постановка понравилась. Точнее, сама идея.
Я припомнил один мультфильм для взрослых.
Играет музыка Равеля, и под нее разворачивается действо.
Рисунки, ходьба.
У тебя же поэзия. Перспективы, по-моему, более широкие.
Всяческих благ. Все получится. Мы песни по три часа репетировали, пока один раз духовно споем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:19:18 ]
І тобі, друже, у рондомініспектаклях успіхів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 21:10:51 ]
Час гальма...
О як :)
Це коли?
У нас на роботі був "час вовка". То було ще до появи кінофільму "Time of the Wolf", за радянських часів. Мені давали гроші - і я біг за півлітрою. Точний час - одиннадцята ранку робочого дня :)
Дякую за вірш. Він викликає приємні спогади часів між школою і флотом.