ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Точка
Образ твору Дивлюся серцем в точку "нуль".
Тебе немає. І нікого.
Земна орбіта наче руль
В руках задуманого Бога.
Безодня – простір. Час – гальмá.
Ще не об’явлена година
Рушати. Ще тебе нема,
Та знаю, - ти прийти повинна.
Мій сон міцний. Не чую я,
А кість моя стає тобою.
Найперша пісня солов’я
Найпершу рану людства гоїть.
Зі мною ти. В щасливу путь.
Шипить якась мара в гілляччі.
Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
Христос в Єрусалимі плаче…

02.05.12

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 12:40:46
Переглядів сторінки твору 3397
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 12:56:28 ]
НМСДД, "уславленого" виглядає якось, я сказав би, іронічно. Може, краще було б якось переробити цей рядок? Про руль нічого не казатиму, бо кому яке діло до того, що "кермо" мені рідніше цього руля і всього, що з ним пов'язано - на зразок "партія - наш рульовий" etc. НМСДД, до Бога підійшли б прикметники більш високого рівня, або ніякі зовсім, крім канонічних.
"Зеро" тонко, дуже тнко, але римується з кермом, якщо вже так хочеться, щоб цей образ був використаний саме у цьому вірші. НМСДД. Бо відчуваю, що можуть виникнути інші думки. І вони обов'язково можуть бути діаметрально протилежними. Буває, що я сам з собою не можу знайти спільної мови. А з поетами?
Рима "солов'я - я" досить відома. До неї можна було б додати "буя" (скорочена форма від дієслова "буяти" у теперішньому часі) - і посміхнутись. М
А вірш - серйозний. Духовна поезія.

Без критики і порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:30:36 ]
Любий, Гаррі! Є тут і критика, і завуальована порада. Я знаю, коли ти коментуєш, то не можеш обмежетися кількома словами:)
Дякую.
"Солов"я - я". А "путь - гудуть"?
"Бульвар - мольфар! - нове!)
Без викрутасів та інших "-асів" С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 13:41:22 ]
Тріолети примушують. Але я пручався. Один з іменників має родовий відмінок. І він посередині. Він розділяє іменники одного відмінку.
Та я писав тобі не про це. Рими у високій поезії, як кажуть самовисуванці на високих поетів і дійсно знавці, можуть бути другорядним чинником. Можуть.
У даному випадку (під твоїм віршем) йшлось про окремі іменники.
А вірш я також не критикував.
Моя духовна внутрішня суть не дозволяє.
Бо я можу собі дозволити залицятись до заміжніх або вільних жінок. Можу їх пригощати вином - і воно не буде "Кагором". Замість церкви можу відвідати перукарню або сільраду, справжній театр etc.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:25:54 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:09:05 ]
глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:31:13 ]
окрім подяки, що тут скажеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:39:03 ]
Скажу,що Вас читати хочеться! Для цього ж поет існує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:05:18 ]
Гарний вірш! Початок інтригуючий. Вагомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:25:37 ]
Дякую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 20:09:17 ]
справді, Володимире, коли про Бога кажуть уславлений, то здається, що іронізують. Але я подумала, що така була ваша задумка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 21:07:42 ]
І мене "уславлений" - спантеличило одразу...
Я би спробувала пошукати інше слово...
Бо вірш чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 22:12:28 ]
Дякую, дівчата. Ви мене переконали. Змінюю. Правда,трохи в іншому ракурсі, але так буде вірніше, аніж було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 22:44:11 ]
Cool!
Cпочатku я подумав, що це жартівливий вірш.
"Дивлюся серцем в точку "нуль". - не зрозуміло.
"гАльма" - здається наголос на перше `а`.
"Руль" - русизм у моєму вузькому сприйнятті, якось виникають асісяії з віцом про "с руля".
"А кість моя стає тобою." - це про ребро?

Володь,
"Найперша пісня солов’я
Найпершу рану людства гоїть.
Зі мною ти. В щасливу путь.
Шипить якась мара в гілляччі.
Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
Христос в Єрусалимі плаче…" - це якось сприймається як одне довершене ціле, ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 21:56:18 ]
Точка "нуль" - це та пора, коли ще нічого не існувало.З гальмами ти правий. Руль - то таке.А кість - і є ребро.

Дякую, Юр!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:07:13 ]
"Тебе нема. Нема нікого."
Почему бы не "Тебе немає. І нікого"?
"Нема" - это краткая форма. Наша преподавательница советовала их избегать, приводя в качестве примера две ветви одного из языков тюркской группы. Различия впечатляли.
Предложенный мною вариант, как мне кажется, более эффектный.
Хотя, конечно же, тебе виднее, о друг мой Вовка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:17:53 ]
Дуже потужний варіант. Приймаю.
Дякую, Алекс!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:22:12 ]
И примерно так обойти каждую строку, каждое слово - выверив, взвесив, придав им силы.
Иначе - не поэзия, а рифмы или просто стихи для отвода души, если не глаз :))
Мне бы твою зрительную восприимчивость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:11:10 ]
А постановка понравилась. Точнее, сама идея.
Я припомнил один мультфильм для взрослых.
Играет музыка Равеля, и под нее разворачивается действо.
Рисунки, ходьба.
У тебя же поэзия. Перспективы, по-моему, более широкие.
Всяческих благ. Все получится. Мы песни по три часа репетировали, пока один раз духовно споем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:19:18 ]
І тобі, друже, у рондомініспектаклях успіхів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 21:10:51 ]
Час гальма...
О як :)
Це коли?
У нас на роботі був "час вовка". То було ще до появи кінофільму "Time of the Wolf", за радянських часів. Мені давали гроші - і я біг за півлітрою. Точний час - одиннадцята ранку робочого дня :)
Дякую за вірш. Він викликає приємні спогади часів між школою і флотом.