ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Точка
Образ твору Дивлюся серцем в точку "нуль".
Тебе немає. І нікого.
Земна орбіта наче руль
В руках задуманого Бога.
Безодня – простір. Час – гальмá.
Ще не об’явлена година
Рушати. Ще тебе нема,
Та знаю, - ти прийти повинна.
Мій сон міцний. Не чую я,
А кість моя стає тобою.
Найперша пісня солов’я
Найпершу рану людства гоїть.
Зі мною ти. В щасливу путь.
Шипить якась мара в гілляччі.
Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
Христос в Єрусалимі плаче…

02.05.12

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 12:40:46
Переглядів сторінки твору 3242
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 12:56:28 ]
НМСДД, "уславленого" виглядає якось, я сказав би, іронічно. Може, краще було б якось переробити цей рядок? Про руль нічого не казатиму, бо кому яке діло до того, що "кермо" мені рідніше цього руля і всього, що з ним пов'язано - на зразок "партія - наш рульовий" etc. НМСДД, до Бога підійшли б прикметники більш високого рівня, або ніякі зовсім, крім канонічних.
"Зеро" тонко, дуже тнко, але римується з кермом, якщо вже так хочеться, щоб цей образ був використаний саме у цьому вірші. НМСДД. Бо відчуваю, що можуть виникнути інші думки. І вони обов'язково можуть бути діаметрально протилежними. Буває, що я сам з собою не можу знайти спільної мови. А з поетами?
Рима "солов'я - я" досить відома. До неї можна було б додати "буя" (скорочена форма від дієслова "буяти" у теперішньому часі) - і посміхнутись. М
А вірш - серйозний. Духовна поезія.

Без критики і порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:30:36 ]
Любий, Гаррі! Є тут і критика, і завуальована порада. Я знаю, коли ти коментуєш, то не можеш обмежетися кількома словами:)
Дякую.
"Солов"я - я". А "путь - гудуть"?
"Бульвар - мольфар! - нове!)
Без викрутасів та інших "-асів" С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 13:41:22 ]
Тріолети примушують. Але я пручався. Один з іменників має родовий відмінок. І він посередині. Він розділяє іменники одного відмінку.
Та я писав тобі не про це. Рими у високій поезії, як кажуть самовисуванці на високих поетів і дійсно знавці, можуть бути другорядним чинником. Можуть.
У даному випадку (під твоїм віршем) йшлось про окремі іменники.
А вірш я також не критикував.
Моя духовна внутрішня суть не дозволяє.
Бо я можу собі дозволити залицятись до заміжніх або вільних жінок. Можу їх пригощати вином - і воно не буде "Кагором". Замість церкви можу відвідати перукарню або сільраду, справжній театр etc.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:25:54 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:09:05 ]
глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:31:13 ]
окрім подяки, що тут скажеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:39:03 ]
Скажу,що Вас читати хочеться! Для цього ж поет існує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:05:18 ]
Гарний вірш! Початок інтригуючий. Вагомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:25:37 ]
Дякую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 20:09:17 ]
справді, Володимире, коли про Бога кажуть уславлений, то здається, що іронізують. Але я подумала, що така була ваша задумка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 21:07:42 ]
І мене "уславлений" - спантеличило одразу...
Я би спробувала пошукати інше слово...
Бо вірш чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 22:12:28 ]
Дякую, дівчата. Ви мене переконали. Змінюю. Правда,трохи в іншому ракурсі, але так буде вірніше, аніж було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 22:44:11 ]
Cool!
Cпочатku я подумав, що це жартівливий вірш.
"Дивлюся серцем в точку "нуль". - не зрозуміло.
"гАльма" - здається наголос на перше `а`.
"Руль" - русизм у моєму вузькому сприйнятті, якось виникають асісяії з віцом про "с руля".
"А кість моя стає тобою." - це про ребро?

Володь,
"Найперша пісня солов’я
Найпершу рану людства гоїть.
Зі мною ти. В щасливу путь.
Шипить якась мара в гілляччі.
Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
Христос в Єрусалимі плаче…" - це якось сприймається як одне довершене ціле, ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 21:56:18 ]
Точка "нуль" - це та пора, коли ще нічого не існувало.З гальмами ти правий. Руль - то таке.А кість - і є ребро.

Дякую, Юр!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:07:13 ]
"Тебе нема. Нема нікого."
Почему бы не "Тебе немає. І нікого"?
"Нема" - это краткая форма. Наша преподавательница советовала их избегать, приводя в качестве примера две ветви одного из языков тюркской группы. Различия впечатляли.
Предложенный мною вариант, как мне кажется, более эффектный.
Хотя, конечно же, тебе виднее, о друг мой Вовка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:17:53 ]
Дуже потужний варіант. Приймаю.
Дякую, Алекс!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:22:12 ]
И примерно так обойти каждую строку, каждое слово - выверив, взвесив, придав им силы.
Иначе - не поэзия, а рифмы или просто стихи для отвода души, если не глаз :))
Мне бы твою зрительную восприимчивость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:11:10 ]
А постановка понравилась. Точнее, сама идея.
Я припомнил один мультфильм для взрослых.
Играет музыка Равеля, и под нее разворачивается действо.
Рисунки, ходьба.
У тебя же поэзия. Перспективы, по-моему, более широкие.
Всяческих благ. Все получится. Мы песни по три часа репетировали, пока один раз духовно споем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:19:18 ]
І тобі, друже, у рондомініспектаклях успіхів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 21:10:51 ]
Час гальма...
О як :)
Це коли?
У нас на роботі був "час вовка". То було ще до появи кінофільму "Time of the Wolf", за радянських часів. Мені давали гроші - і я біг за півлітрою. Точний час - одиннадцята ранку робочого дня :)
Дякую за вірш. Він викликає приємні спогади часів між школою і флотом.