ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Василько - князь Володимирський
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
Моя вишиванка
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Со́вки*
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
* * *
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Краплинки дощу на смарагді
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Пий свій чай, Семірамі
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Чуттєвий шал (вінок сонетів)
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Серед білих акацій
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Жозефіна де Лілль (1980) / Вірші

 НЮХОВИЙ ЕКСТАЗ
Сливовий цвіт пахне мені чоловіком (себто, мужчиною) –

Його руками – немов гілками, його кремезною спиною,

Дотулитися до такого – прорости, як прищепа, врости у душу і тіло...

Сливовий цвіт опадає на голову білим-біло,

Цвіте все нараз! Вишні та яблуні, сестри-черемхи, такий нюховий екстаз,

Що голову зносить! Хоч носа не потикай із хати!

Ой... Каштани... Аж кров прилинула... Так багатоооо....

Як на ярмарку марнославства – понаставляли сторчма у небо свічки звабливі,

а звідти сюніч метеорна злива та сяйво місяця таке, що аж-аж!

яка ж то я буду, мій цвіте сливовий, щаслива, мій кучерявий каштане,

ти зауваж, я вже не та - лань полохлива, вивірка, що хутко так скаче з сосни на сосну

Хитну своїм станом тобі звабливим і не засну та і тобі не дам спати,

мій цвіте звабливий, моя памороч, мої чари-уроки...

Я цілуватиму кожну твою пелюстку до забуття,

до розчинення у нірвані твого кохання...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-06 11:51:15
Переглядів сторінки твору 7487
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.003 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.919 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2013.01.31 16:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 12:14:01 ]
Звабливо,
красиво
і цнотливо!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:46:02 ]
Дяка, пане Василю! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 12:29:00 ]
шикарний цвiтовiрш!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:46:25 ]
Дяка, Маріанно! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 12:31:57 ]
"лань полохлива, вивірка, що хутко так скаче з сосни на сосну" - ой, мабуть "з сосни на сосну" - "не лані" скачуть, а хтось інший, дрібніший...
А загалом, настрій кохання - його подих - у кожному рядочку, і це прекрасно! Сподобалось порівняння мужчини з деревами, та ще й так вдало породи підібрані! Браво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:47:56 ]
Ларисо спочатку лань, а потім вивірка) там же комочка є. Звичайно лань не скакатиме по соснах, а лише вивірка)))
Дякую за відгук, за те, що вподобали мій текст)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 13:09:12 ]
красиво, душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:48:15 ]
Дякую, Тетяно! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 22:15:29 ]
цвіте сливка, цвітнуть вірші :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-08 09:20:56 ]
Сливи і каштани
Ранок все ж настане...
Вибачаюся, Ліль де Руже, не родича вам буде, мадмуазель?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-12 23:44:44 ]
П. Комаров, він же автор безсмертного шлягера "чого ж ти блядь не любиш Україну", Ви не в курсі, що називати жінку "мадмуазель" як мінімум неполіткорректно? ))) Ну і що? Ну настане ранок... І фсьо?))) Вранці любощі особливо солодкі. Спробуйте, не пошкодуєте ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 09:39:17 ]
http://maysterni.com/user.php?id=1631&contest_id=0
Олександр Бойчук (якщо вірити його зізнанню) - автор цього вірша.


З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:43:43 ]
Він же Комаров!))) Ви, Гаррі, не знали? То тепер знайте!) От нафіг мене зачіпати!?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 18:33:17 ]
Я Вас не чіпав, шановна Жозефіно.
Ми з Вами колись звіряли творчі погляди, і вони співпадають. Це для мене як комплімент - "співпадають".
А у цю суперечку я не вставляв своїх 5-ти копійок, бо тут дві сторони. А третя - зайва. І ця третя сторона схиляється до Ваших поглядів на сучукрліт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 09:22:53 ]
Пробачте дорога мадам, мадам... не знаю Вашого титула, ще чого доброго скажу віконтеса, а Ви герцогиня, а може і справжня принцеса! Імператриця???
Ми тут зовсім здичавіли, не можем іноді відрізнити білошвейку від справжньої міледі...
А з шлягером про який йде мова вийшла помилочка. Ні, мені було б дуже навіть лестиво, але насправді твір цей належить комусь іншому, мені невідомому.
Шкодую, якщо мимоволі розчарував Вашу світлість, але істина дорожче. Цьму нігтики Ваших прекрасних пальчиків.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 09:55:06 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=17033


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 10:54:52 ]
Ну ось, слава богу, все стало на свої місця. І автор знайшовся, і правда восторжествувала. Спасибі, Гаррі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:42:36 ]
Олександре, от не зачіпали би мене, не палила би Вас!!!))) А тепер хай знають, що Бойчук і Комаров - одна особа!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 10:18:35 ]
Цікаво, цікаво, дуже цікаво!
Не сумніваюся, що чарівливі голівки герцогинь і принцес здатні народжувати ідеї більш ніж сміливі, і переконати їх в хибності власних гіпотез не легше ніж наблизити Марс до Венери, але все ж...
На основі яких саме припущень, не кажу вже фактів Ви зробили такий висновок?
Чого доброго с вітське товариство Майстерень, богема увірує, що якийсь Комаров приписує собі чужі труди. А коли істина встановиться, то як тому безвідомому Комарову спробувати оправдатися? Не заявляти на всю аудиторію, що він став жертвою прикрої помилки милої Жозефіни де Лілль? Засміють і честь Комарова буде знищена назавжди, а він ніколи не стане оправдовуватися через звинувачення жінки, навіть коли вона не принцеса.
Бувають звичайно жінки подібні міледі Вінтер чи Мата Харі, але здається характер Жозефіни більш подібний до Наталі Ростової ніж Єлєн Курагіної.
Так як ми будемо виходити з цього поло... цієї ситуації?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-15 18:48:21 ]
Пане Комаров, якщо помилилася, прошу пардону))) Я - жінка запальна, нетом ходять плітки, тому всяке буває. Не Ви Бойчук, ну то й годі!) Я знову ж таки довірлива, так що звиняйте, якщо не так))) щось там було... Щодо Наташі Ростової, то я цього персонажу не знаю в силу слабкої обізнаності зі світовою класикою Вам видніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 07:50:57 ]
Непорозуміння вичерпано. Тепер можна і ожину разом збирати! Довірлива жінка така рідкість в нашому суспільстві, я є казав, Жозефіна де Лілль, це Наташа Ростова сьогодні!