ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Востаннє...
Востаннє елегантно промовчав...
Востаннє оголила зустріч нерви!
Такий далекий і чужий причал,
Такі незграбні безнадій галери...

Упало сонце десь за горизонт -
Туди, де тіні блудять споконвічні.
Не дотягнути скрипці вбогих нот,
Не зачепити душі пересічні.

Коли байдужно стелиться письмо,
Коли кохання вже немає сенсу...
Коли обоє просто мовчимо,
До різних міст чекаючи "експресу"...
(14.04.12)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-05-08 19:13:01
Переглядів сторінки твору 3795
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 19:25:05 ]
Вірю героїні - бо відчуваю її оголені нерви. І розумію, що треба просто пережити... Написано вражаюче:"Не дотягнути скрипці вбогих нот,
Не зачепити душі пересічні..." І чомусь виринає думка: а може, то й на краще? бо гароїня неодмінно зустріне справжнє взаємне кохання, яке й розлук не боятиметься!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 22:38:40 ]
Дякую, Ларисонько... Щиро заскучила за Вашими коментами! Натхнення Вам!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-08 19:35:34 ]
А ось мені "вбогих" тут не сподобалося, не підходить воно (на мою думку) - "дотягуватися" до вбогого. (Якщо тільки не мається на увазі "дотягнути" по часу, ще якийсь часовий інтервал) Якщо варіант перший (в автора), то насмілився би запропонувати:
"Не дотягнути скрипці вИщих нот..."
Все інше - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 21:41:34 ]
Можливо, Ви й праві... Та не дотягується вона до вбогого, а ледве тягне те вбоге, не здатне вже ні на яку дію, власне, високого, вищого. Вицвіле наповнення... Проте, це моє бачення... Вам щиро дякую, візьму до уваги Ваш варіант...))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-08 20:17:51 ]
Підтримую Івана. Повністю і у всьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 21:42:05 ]
Дякую й Вам щиро, п. Василю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 21:46:23 ]
Не дотягнути скрипці вбогих нот,

щось хлопці перемудрили,
тут саме "сіль" вірша, у цих словах прихований глибокий зміст)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 22:47:25 ]
Дякую за розуміння... Кожен бачить своє... Інколи й сам, під впливом іншості, бачиш нову сторону...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-08 22:46:23 ]
Запам*ятайте, Лесю, - "На зміну зухвалому завжди приходить справжнє і неодмінне!!!" Тобто- краще!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 22:49:29 ]
Та чи завжди, Наталю? Звичайно, вірити хочеться і вже от-от торкнутись... Та чи?
Дякую Вам за хорошу пам"ятку!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-09 00:15:47 ]
Початок гарний дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-09 00:16:08 ]
Елегатний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-09 00:20:15 ]
Прочитала коментарі. Не підтримую Івана і Василя тут. Вбогих, як на мене, малося на увазі, бодай найменших, найнижчих нот не дотягнутися, не те, що вищих. Хоча про них, вищих бажання йдеться, і це відчутно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-09 00:49:34 ]
Підтримую свою ж думку, підтриману дівчатами (вибачте за тавтологію!). Вони (ми) тонко відчули - просто по-жіночому!..