ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.09.27
15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.
Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.
Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,
2024.09.27
08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.
А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,
Гея-гея-гея-Геееей.
А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,
2024.09.27
06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.
Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.
Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,
2024.09.27
05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…
2024.09.27
04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…
Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…
Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,
2024.09.27
01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам
2024.09.26
18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да
& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да
& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні
2024.09.26
14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн
2024.09.26
09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.
Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.
Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.
2024.09.26
08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч
2024.09.26
06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.
2024.09.26
06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро
Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро
Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем
2024.09.25
20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.
2024.09.25
20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,
2024.09.25
13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча
2024.09.25
09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…
Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…
Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
2023.12.19
2023.11.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Інша поезія
Каждому по вере Его.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Каждому по вере Его.
Совершенно неведомо вам, как я,
еще мальчиком плотничавший вместе со своим отцом,
воспринял, что существует более высокая жизнь
для Богорожденного-так называемого человеческого-существа,
чем перейти к человеческому существованию на краткий срок и,
в течении этого короткого существования,
быть раздавленным в пыль жерновами человеко-сотворенных законов,
суеверий и условностей, то есть бороться
на протяжении трех-четырех десятков лет такого существования,
а затем перейти на небеса,
к славной награде пения арф и псалмов;
подобное не может иметь какого-либо логического обоснования,
разве что в доверчивых умах тех,
кто в мои времена был с рождения
терзаем жречеством.
Совершенно неведомо вам, как, после этого великого пробуждения,
или внутреннего осознания, текли мои долгие дни
и ночи борьбы в уединении и тишине,
в полном одиночестве, внутри себя
и наедине с собой*.
Затем, когда мое ,,Я'' было покоренно,
пришел еще более великий и горький опыт
личного общения с теми, кого я искренне любил
и кому стремился показать свет, который сам воспринял;
я делал это, зная, что этот свет
пылает столь ярко, что освещает путь каждому чаду Божьему,
сотворенному Им и приходящему в этот мир.
Совершенно неведомо вам то великое искушение,
что принуждало меня отказатся, и стать плотником,
которым я мог бы быть, и прожить,
таким образом,краткий срок жизни
в изобретенной человеком иерархии и ортодоксальности;
вместо того, чтобы принять ту жизнь,
лишь проблески которой давало мне мое восприятие,
но и того было достаточно,
чтобы заглянуть за пелену и марево суеверий,
разногласий и неверия.
Совершенно неведомы вам те телесные муки
и позорные оскорбления, которые причинялись мне
моими собственными сородичами,
включая тех, кому я тщился показать свет,
мной воспринемаемый.
Неведомо вам, что воля, большая, чем моя собственная,
подкрепила меня
и позволила пройти сквозь эти испытания.
Даже не догадываетесь о всех тех испытаниях
и битвах, искушениях и поражениях,
через которые довелось мне пройти.
Временами я упорно сражался,
сжав кулаки и стиснув зубы, зная,
что свет по-прежнему рядом со мной,
хотя казалось, что это всего лишь слабый мерцающий лучик,
а иногда представлялось, что и этот последний луч
иссяк и мрак окружает меня.
Именно тогда нечто во мне становилось еще тверже
и сильнее, и затем сквозь тьму и тень
вновь прорывался этот свет,
столь же яркий, как и прежде.
Я продвигался вперед, и отбрасывал окружающую тьму,
и обнаруживал этот свет сияющим все сильнее,
пому что он затенялся лиш временно.
Даже когда эта тьма обернулась крестом,
я видел сквозь нее,
и окончательное пробуждение ликующего утра
превзошло понимание смертного человека,
обреченного на страх,
сомнения и суеверия.
Именно настояние этого восприятия влекло меня вперед,
исполненного решимости испить чашу эту до дна,
с тем чтобы я мог познать реальное
и связатьсю с Тем,
о Ком говорил.
Так человек, использующий свободную волю Бога
в единстве со своим собственным свободным мышлением и чистотою помыслов,
может доказать самому себе, что Бог божественен,
что человек, Его истинный сын,
сотворенный по Его образу и подобию,
столь же доподлинно божественен, как Отец его,
и что эта божественность есть подлинный Христос,
коего каждый человек видит и ощущает
и который пребывает в каждом
и во всех детях Божьих.
Сей истинный Христос есть свет, что светит каждому чаду,
приходящему в этот мир. Это Христос Божий,
Помазанник Отца нашего,- в котором,
благодаря которому и посредством которого
каждый владеет вечными жизнью, светом,
любовью и подлинным братством;
это истинное Отцовство и истинное Детство Бога и человека.
В свете этого подлинного понимания, или Истины,
вам не нужны ни царь, ни царица,
ни царский венец, ни жрец, ни священник.
Вы сами, в своем подлинном восприятии,- и царь,
и жрец, и священник;
и нет никого другого,
кроме вас и Бога.
Распостраняйте это подлинное восприятие,
чтобы вобрать в него всю Вселенную
и все ее формы;
и с вашей дарованой Богом творческой способностью
вы сможете окружить их восприятием точно так же,
как Бог созерцает и пронизывает все сущее.
Р.S. От автора:
изложенное мное више- речь Старшего Брата Иисуса.
В детстве мне снилась планета наша-Мать Сыра Земля.
Пронзала Ее ось меня.
Вошла в меня первая
заповедь Его:Я ЕСМЬ.
И сквозь испытания в миру
повела меня Его рука,
дабы по пришедшему Времени
из прошлого были услышаны
Его, для людей произнесенные, Слова.
Сегодня у меня много друзей.
Все они - поэты.
Они-мои учителя.
Как и все в миру, живу,
учусь и работаю.
Простой, обыкновенный человек
и предоставляю свои познания.
С Уважением, друг Александр.
*Шанти-Медитация
еще мальчиком плотничавший вместе со своим отцом,
воспринял, что существует более высокая жизнь
для Богорожденного-так называемого человеческого-существа,
чем перейти к человеческому существованию на краткий срок и,
в течении этого короткого существования,
быть раздавленным в пыль жерновами человеко-сотворенных законов,
суеверий и условностей, то есть бороться
на протяжении трех-четырех десятков лет такого существования,
а затем перейти на небеса,
к славной награде пения арф и псалмов;
подобное не может иметь какого-либо логического обоснования,
разве что в доверчивых умах тех,
кто в мои времена был с рождения
терзаем жречеством.
Совершенно неведомо вам, как, после этого великого пробуждения,
или внутреннего осознания, текли мои долгие дни
и ночи борьбы в уединении и тишине,
в полном одиночестве, внутри себя
и наедине с собой*.
Затем, когда мое ,,Я'' было покоренно,
пришел еще более великий и горький опыт
личного общения с теми, кого я искренне любил
и кому стремился показать свет, который сам воспринял;
я делал это, зная, что этот свет
пылает столь ярко, что освещает путь каждому чаду Божьему,
сотворенному Им и приходящему в этот мир.
Совершенно неведомо вам то великое искушение,
что принуждало меня отказатся, и стать плотником,
которым я мог бы быть, и прожить,
таким образом,краткий срок жизни
в изобретенной человеком иерархии и ортодоксальности;
вместо того, чтобы принять ту жизнь,
лишь проблески которой давало мне мое восприятие,
но и того было достаточно,
чтобы заглянуть за пелену и марево суеверий,
разногласий и неверия.
Совершенно неведомы вам те телесные муки
и позорные оскорбления, которые причинялись мне
моими собственными сородичами,
включая тех, кому я тщился показать свет,
мной воспринемаемый.
Неведомо вам, что воля, большая, чем моя собственная,
подкрепила меня
и позволила пройти сквозь эти испытания.
Даже не догадываетесь о всех тех испытаниях
и битвах, искушениях и поражениях,
через которые довелось мне пройти.
Временами я упорно сражался,
сжав кулаки и стиснув зубы, зная,
что свет по-прежнему рядом со мной,
хотя казалось, что это всего лишь слабый мерцающий лучик,
а иногда представлялось, что и этот последний луч
иссяк и мрак окружает меня.
Именно тогда нечто во мне становилось еще тверже
и сильнее, и затем сквозь тьму и тень
вновь прорывался этот свет,
столь же яркий, как и прежде.
Я продвигался вперед, и отбрасывал окружающую тьму,
и обнаруживал этот свет сияющим все сильнее,
пому что он затенялся лиш временно.
Даже когда эта тьма обернулась крестом,
я видел сквозь нее,
и окончательное пробуждение ликующего утра
превзошло понимание смертного человека,
обреченного на страх,
сомнения и суеверия.
Именно настояние этого восприятия влекло меня вперед,
исполненного решимости испить чашу эту до дна,
с тем чтобы я мог познать реальное
и связатьсю с Тем,
о Ком говорил.
Так человек, использующий свободную волю Бога
в единстве со своим собственным свободным мышлением и чистотою помыслов,
может доказать самому себе, что Бог божественен,
что человек, Его истинный сын,
сотворенный по Его образу и подобию,
столь же доподлинно божественен, как Отец его,
и что эта божественность есть подлинный Христос,
коего каждый человек видит и ощущает
и который пребывает в каждом
и во всех детях Божьих.
Сей истинный Христос есть свет, что светит каждому чаду,
приходящему в этот мир. Это Христос Божий,
Помазанник Отца нашего,- в котором,
благодаря которому и посредством которого
каждый владеет вечными жизнью, светом,
любовью и подлинным братством;
это истинное Отцовство и истинное Детство Бога и человека.
В свете этого подлинного понимания, или Истины,
вам не нужны ни царь, ни царица,
ни царский венец, ни жрец, ни священник.
Вы сами, в своем подлинном восприятии,- и царь,
и жрец, и священник;
и нет никого другого,
кроме вас и Бога.
Распостраняйте это подлинное восприятие,
чтобы вобрать в него всю Вселенную
и все ее формы;
и с вашей дарованой Богом творческой способностью
вы сможете окружить их восприятием точно так же,
как Бог созерцает и пронизывает все сущее.
Р.S. От автора:
изложенное мное више- речь Старшего Брата Иисуса.
В детстве мне снилась планета наша-Мать Сыра Земля.
Пронзала Ее ось меня.
Вошла в меня первая
заповедь Его:Я ЕСМЬ.
И сквозь испытания в миру
повела меня Его рука,
дабы по пришедшему Времени
из прошлого были услышаны
Его, для людей произнесенные, Слова.
Сегодня у меня много друзей.
Все они - поэты.
Они-мои учителя.
Как и все в миру, живу,
учусь и работаю.
Простой, обыкновенный человек
и предоставляю свои познания.
С Уважением, друг Александр.
*Шанти-Медитация
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію