ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 16. ЧОРНИЙ… АЙСБЕРГ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 16. ЧОРНИЙ… АЙСБЕРГ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Оля Лахоцька
Несказане
уклякає,
важчає
мною
невловимо,
як рай, утрачене
неосвітлене моє
слово –
павутинки
прозора грація.
Сонце Місяць (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-02 03:46:14 ] - відповісти
єдине ~ як дізайнєр дізайнєру ~
...а тема під темноводдям справді
айсберґ..
худ. Я Саландяк - композиція ... (фотошоп)
Ярослав Анонім - Мандри...
Але “як дізайнєр дізайнєру”, в унісон Сонце Місяцю тверджу: ”справді... “,
вірніше, насправді ж вся сила афекту ”темноводдя “ у світло-кольорових властивостях ”айсберґа “...
Ти, Олю, уже сказала, що сутність “неосвітленого слова” – “павутинки прозора грація”, і я побачив маленького павучка, який мандрує веселим, теплим небом душі кудись собі... в нікуди... Те нікуди – “айсберґ” - той, що на нього вказує “як дізайнєр“... і нічого, що холодність та твердість того образу (“айсберґа”) уже закладено у нашій свідомості, але ж і прозорість та нескінченність для промінчика світла в силу кришталевості структури... Твоє “неосвітлене моє слово” само є наче просвітом у таємничій природі того “темноводдя” і, проблиснувши там невловиме, воно може собі безконечно блукати цим світом, мов химерний фантомчик, або все ж таки упійматися в ту чорну, павутинну, згідно її природи, сіть логосу, традиційно-чорні тенета друкованого тексту ... Чи не смішно - павучок потрапив у павутиння...
Не переймайся! Чорний (освітлене слово) текст сам, мов айсберг... нараз як зблисне кольоровим промінчиком логічного парадоксу! - вже й не сподівався...
Чорні букви, незважаючи на свою зовнішню непривабливість та поглинаючу силу чорного, мають одну стійку властивість – матеріальність, а як усякий матеріальний об’єкт , вони намацальні... До них приходять сліпий і зрячий, ситий та голодний та... щоб торкнути, усвідомити, смакувати... сутність, і що вже, ну зовсім парадоксально – щоб відчути усю нематеріальність природи матерії.
2012
Несказане
уклякає,
важчає
мною
невловимо,
як рай, утрачене
неосвітлене моє
слово –
павутинки
прозора грація.
Сонце Місяць (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-02 03:46:14 ] - відповісти
єдине ~ як дізайнєр дізайнєру ~
...а тема під темноводдям справді
айсберґ..
худ. Я Саландяк - композиція ... (фотошоп)
Ярослав Анонім - Мандри...
Але “як дізайнєр дізайнєру”, в унісон Сонце Місяцю тверджу: ”справді... “,
вірніше, насправді ж вся сила афекту ”темноводдя “ у світло-кольорових властивостях ”айсберґа “...
Ти, Олю, уже сказала, що сутність “неосвітленого слова” – “павутинки прозора грація”, і я побачив маленького павучка, який мандрує веселим, теплим небом душі кудись собі... в нікуди... Те нікуди – “айсберґ” - той, що на нього вказує “як дізайнєр“... і нічого, що холодність та твердість того образу (“айсберґа”) уже закладено у нашій свідомості, але ж і прозорість та нескінченність для промінчика світла в силу кришталевості структури... Твоє “неосвітлене моє слово” само є наче просвітом у таємничій природі того “темноводдя” і, проблиснувши там невловиме, воно може собі безконечно блукати цим світом, мов химерний фантомчик, або все ж таки упійматися в ту чорну, павутинну, згідно її природи, сіть логосу, традиційно-чорні тенета друкованого тексту ... Чи не смішно - павучок потрапив у павутиння...
Не переймайся! Чорний (освітлене слово) текст сам, мов айсберг... нараз як зблисне кольоровим промінчиком логічного парадоксу! - вже й не сподівався...
Чорні букви, незважаючи на свою зовнішню непривабливість та поглинаючу силу чорного, мають одну стійку властивість – матеріальність, а як усякий матеріальний об’єкт , вони намацальні... До них приходять сліпий і зрячий, ситий та голодний та... щоб торкнути, усвідомити, смакувати... сутність, і що вже, ну зовсім парадоксально – щоб відчути усю нематеріальність природи матерії.
2012
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАНДРИ В КОСМОСІ 17. БО... чай. АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 15. АКВАРІУМ ЛЯШКЕВИЧА . АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 15. АКВАРІУМ ЛЯШКЕВИЧА . АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію