ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 16. ЧОРНИЙ… АЙСБЕРГ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Оля Лахоцька

Несказане
уклякає,
важчає
мною
невловимо,
як рай, утрачене

неосвітлене моє
слово –
павутинки
прозора грація.

Сонце Місяць (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-02 03:46:14 ] - відповісти

єдине ~ як дізайнєр дізайнєру ~
...а тема під темноводдям справді
айсберґ..
Я Саландяк. Для мандрів 16.
худ. Я Саландяк - композиція ... (фотошоп)

Ярослав Анонім - Мандри...

Але “як дізайнєр дізайнєру”, в унісон Сонце Місяцю тверджу: ”справді... “,
вірніше, насправді ж вся сила афекту ”темноводдя “ у світло-кольорових властивостях ”айсберґа “...
Ти, Олю, уже сказала, що сутність “неосвітленого слова” – “павутинки прозора грація”, і я побачив маленького павучка, який мандрує веселим, теплим небом душі кудись собі... в нікуди... Те нікуди – “айсберґ” - той, що на нього вказує “як дізайнєр“... і нічого, що холодність та твердість того образу (“айсберґа”) уже закладено у нашій свідомості, але ж і прозорість та нескінченність для промінчика світла в силу кришталевості структури... Твоє “неосвітлене моє слово” само є наче просвітом у таємничій природі того “темноводдя” і, проблиснувши там невловиме, воно може собі безконечно блукати цим світом, мов химерний фантомчик, або все ж таки упійматися в ту чорну, павутинну, згідно її природи, сіть логосу, традиційно-чорні тенета друкованого тексту ... Чи не смішно - павучок потрапив у павутиння...
Не переймайся! Чорний (освітлене слово) текст сам, мов айсберг... нараз як зблисне кольоровим промінчиком логічного парадоксу! - вже й не сподівався...
Чорні букви, незважаючи на свою зовнішню непривабливість та поглинаючу силу чорного, мають одну стійку властивість – матеріальність, а як усякий матеріальний об’єкт , вони намацальні... До них приходять сліпий і зрячий, ситий та голодний та... щоб торкнути, усвідомити, смакувати... сутність, і що вже, ну зовсім парадоксально – щоб відчути усю нематеріальність природи матерії.
2012


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-12 18:27:13
Переглядів сторінки твору 1852
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2022.12.28 19:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 19:28:35 ]
є один, імовірно несуттєвий для правдивого дізайнєра
але філологічно важливий моментик..
в якості простенької фахової довідки

слово *Айзен*, чи його корінь у композитних словах ( *Айз* ) означає *залізо*
іншого знвчення в слова *Айз(ен)* немає

а *лід* всюди звучить і транслітерується тільки як *Айс*

будьте..


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-12 19:46:14 ]
Уже виправив!
Дякую Місяцю за Сонце - будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 06:17:27 ]
АНОНІМ

P S

Словосполучення: щось несуттєвого , як і нічого суттєвого - однозначні за логікою!
Щось не і не щось...
Можливо - неможливо буде віднайти закономірність в ось цій моїй, схильній до абсурду, логічній побудові, але таким (на моє переконання) є світ... З льоду практично можна зробити шаблю, не відрізниш від залізної… і можна залізну шаблю перенаситити вуглецем та так загартувати, що зробиться вона крихкою, мов лід… беремо ті дві шаблі і рубаємо... - одну мить перебуватимемо в ілюзії... А оскільки людська свідомість в силу її перманентності триває як мить... мить постійної ілюзії то...
Ортодокс звичайно ж візьме зразки на хімічний аналіз – на *Айз* і *Айс*... Але *Айз* не «ферум», а *Айс* не «гашдвао» у цьому просторі, де вони перебували на мить непорозуміння - *Айз* через не логічну помилку насправді ж було *Айс* ...
Усвідомлюю - філологічно важливі моменти важливими є й для інших (не філологічних) моментів. Споруда цього світу парадоксово заплетена в незбагненну матеріально-ідеальну композицію... Ортодоксальний підхід у питаннях світобудови (якщо він не приховує якісь певні меркантильні деталі) в силу усталеності своєї структури корисний для загального процесу. Він дає відчуття землі під ногами, але, що набагато важливіше (для мене) на його фоні помітніша загальна абсурдність логічних побудов (загальна логічність побудов абсурдних). Логічні побудови на хімічний аналіз не візьмеш. Фраза : перевірка на логічність побудов логічних... погодьтесь, що найменше звучить не толерантно, якщо не сказати – абсурдно! Хоч такий процес (перевірка на логічність...) триває повсякчас, на кожному відрізку простору.., але це насправді перевірка на меркантильність ( а чи не вкрав хтось чогось в когось)...
Я переконаний – Бог створюючи світ ортодоксом не був! Але в ту конструкцію ортодоксальність і заклав... Для більшої стійкості тендітної (здавалось би) споруди.
Можливо – неможливо віднайти логіку одночасно та у всьому...
метеликом тріпочучи до сяйного вогню згоріти прагнучи свідомо ілюзію плекаючи відомо на показ виставляєш своє ню та все одно ж до Бога та все одно ж у цвинтарнім меню для хробачків...