ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Самослав Желіба
2024.05.20

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 16. ЧОРНИЙ… АЙСБЕРГ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Оля Лахоцька

Несказане
уклякає,
важчає
мною
невловимо,
як рай, утрачене

неосвітлене моє
слово –
павутинки
прозора грація.

Сонце Місяць (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-02 03:46:14 ] - відповісти

єдине ~ як дізайнєр дізайнєру ~
...а тема під темноводдям справді
айсберґ..
Я Саландяк. Для мандрів 16.
худ. Я Саландяк - композиція ... (фотошоп)

Ярослав Анонім - Мандри...

Але “як дізайнєр дізайнєру”, в унісон Сонце Місяцю тверджу: ”справді... “,
вірніше, насправді ж вся сила афекту ”темноводдя “ у світло-кольорових властивостях ”айсберґа “...
Ти, Олю, уже сказала, що сутність “неосвітленого слова” – “павутинки прозора грація”, і я побачив маленького павучка, який мандрує веселим, теплим небом душі кудись собі... в нікуди... Те нікуди – “айсберґ” - той, що на нього вказує “як дізайнєр“... і нічого, що холодність та твердість того образу (“айсберґа”) уже закладено у нашій свідомості, але ж і прозорість та нескінченність для промінчика світла в силу кришталевості структури... Твоє “неосвітлене моє слово” само є наче просвітом у таємничій природі того “темноводдя” і, проблиснувши там невловиме, воно може собі безконечно блукати цим світом, мов химерний фантомчик, або все ж таки упійматися в ту чорну, павутинну, згідно її природи, сіть логосу, традиційно-чорні тенета друкованого тексту ... Чи не смішно - павучок потрапив у павутиння...
Не переймайся! Чорний (освітлене слово) текст сам, мов айсберг... нараз як зблисне кольоровим промінчиком логічного парадоксу! - вже й не сподівався...
Чорні букви, незважаючи на свою зовнішню непривабливість та поглинаючу силу чорного, мають одну стійку властивість – матеріальність, а як усякий матеріальний об’єкт , вони намацальні... До них приходять сліпий і зрячий, ситий та голодний та... щоб торкнути, усвідомити, смакувати... сутність, і що вже, ну зовсім парадоксально – щоб відчути усю нематеріальність природи матерії.
2012


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-12 18:27:13
Переглядів сторінки твору 1908
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.08.17 05:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 19:28:35 ]
є один, імовірно несуттєвий для правдивого дізайнєра
але філологічно важливий моментик..
в якості простенької фахової довідки

слово *Айзен*, чи його корінь у композитних словах ( *Айз* ) означає *залізо*
іншого знвчення в слова *Айз(ен)* немає

а *лід* всюди звучить і транслітерується тільки як *Айс*

будьте..


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-12 19:46:14 ]
Уже виправив!
Дякую Місяцю за Сонце - будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 06:17:27 ]
АНОНІМ

P S

Словосполучення: щось несуттєвого , як і нічого суттєвого - однозначні за логікою!
Щось не і не щось...
Можливо - неможливо буде віднайти закономірність в ось цій моїй, схильній до абсурду, логічній побудові, але таким (на моє переконання) є світ... З льоду практично можна зробити шаблю, не відрізниш від залізної… і можна залізну шаблю перенаситити вуглецем та так загартувати, що зробиться вона крихкою, мов лід… беремо ті дві шаблі і рубаємо... - одну мить перебуватимемо в ілюзії... А оскільки людська свідомість в силу її перманентності триває як мить... мить постійної ілюзії то...
Ортодокс звичайно ж візьме зразки на хімічний аналіз – на *Айз* і *Айс*... Але *Айз* не «ферум», а *Айс* не «гашдвао» у цьому просторі, де вони перебували на мить непорозуміння - *Айз* через не логічну помилку насправді ж було *Айс* ...
Усвідомлюю - філологічно важливі моменти важливими є й для інших (не філологічних) моментів. Споруда цього світу парадоксово заплетена в незбагненну матеріально-ідеальну композицію... Ортодоксальний підхід у питаннях світобудови (якщо він не приховує якісь певні меркантильні деталі) в силу усталеності своєї структури корисний для загального процесу. Він дає відчуття землі під ногами, але, що набагато важливіше (для мене) на його фоні помітніша загальна абсурдність логічних побудов (загальна логічність побудов абсурдних). Логічні побудови на хімічний аналіз не візьмеш. Фраза : перевірка на логічність побудов логічних... погодьтесь, що найменше звучить не толерантно, якщо не сказати – абсурдно! Хоч такий процес (перевірка на логічність...) триває повсякчас, на кожному відрізку простору.., але це насправді перевірка на меркантильність ( а чи не вкрав хтось чогось в когось)...
Я переконаний – Бог створюючи світ ортодоксом не був! Але в ту конструкцію ортодоксальність і заклав... Для більшої стійкості тендітної (здавалось би) споруди.
Можливо – неможливо віднайти логіку одночасно та у всьому...
метеликом тріпочучи до сяйного вогню згоріти прагнучи свідомо ілюзію плекаючи відомо на показ виставляєш своє ню та все одно ж до Бога та все одно ж у цвинтарнім меню для хробачків...