ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталія Кравченко
2023.03.28 18:39
Мавка — Душа Лісу і його Берегиня, яка закохалася в парубка, який грав незвичайну мелодію. Та й вона закохалася в парубка і почала вірити в магічну силу кохання, яке об’єднує, рятує та дарує життя. Коли вона пішла на магічний звук мелодії, то побачила з

Володимир Каразуб
2023.03.28 16:56
Схилившись над трупом убитої лані,
Білують добичу мисливці захланні,
А сонце в тумані сполоханих хмар,
Серпанком встеляє кровавий пожар.

Ніяк не втекти від русинської длані,
Лезо у ножни ховають погани,
А озеро міниться матовим блиском

Іван Потьомкін
2023.03.28 15:10
«Whether we find a joke funny or not largely depends on where been brought up. The sense of humor is mysteriously bound up with national characteristics ”,- сказано в зарисовке “Funny or not”. Отчасти соглашаясь с автором, что юмор россиянина покажется ф

Теді Ем
2023.03.28 10:24
Стрічав людей у ницості таємних,
а показово – приязних і чемних.
Стрічав й таких, яким без гарних слів
нести добро завжди стачає сил.

Нічого в світі не минає непомітно,
і за плечем чергує кожну мить
незримий янгол неусипний –

Софія Цимбалиста
2023.03.28 08:03
Я б стала тою,
хто відкрив теорію сну
і спокою душі.
Я б змогла показати
всім тим, хто не бачить,
темну лінію дощу.
Я б дала надію тим,
хто втрачає віру.

Микола Соболь
2023.03.28 06:51
Коли юрма зголосить вирок – Він!
Й судилище свою відкриє браму…
Чи хто спитає, а по кому дзвін?
Тебе не порятують стіни храму.
Є тільки шлях вперед, на ешафот.
Видовища і хліб цінили завжди.
Жадає крові свіжої народ,
але страшиться, мов чумної прав

Віктор Кучерук
2023.03.28 05:43
Заплющую очі і бачу
Все те, що у згадках зберіг, –
Зростали тополі тремтячі,
Уздовж незабутніх доріг.
Бруківки дзвінкі і накати
Опуклі шляхів ґрунтових, –
Навчали мене мандрувати
І бути уважним на них.

Володимир Каразуб
2023.03.27 19:44
Веди мене крізь темний коридор,
В чертоги світла, в закулісся п'єси,
Де перспектива сходиться в тунель,
Повз тисячі дверей, що без адреси
Скрегочуть сірим полиском завіс.

В безпечній карті вуличних ролей
Єдина роль не зупиняє поступ.

Олександр Сушко
2023.03.27 16:03
Інколи втрачаю дар мови. Мовчу, як риба об лід. Або курка на сідвлі опівночі. Тільки блимаю очиськами, як сова, на співбесідника та чухаю носа. Бо не маю чого сказати у відповідь. Ступор.
Заправляв труси у нічну сорочку, аж тут "Бах!" у вхідні двері

Козак Дума
2023.03.27 14:39
Як довго ще ми питимем покуту
за наші доленосні помилки?
Тушитимем запаленого трута,
що тліє поступово вже віки…

Уже ідемо в крові по коліна,
але петля тугішає щодня
і перспектива втратити країну –

Віктор Кучерук
2023.03.27 12:41
Темно-червоні суцвіття щириці
Пахнуть дитинством донині мені,
Певно, тому, що колись веселиться
Ми полюбляли в оцім бур'яні.
Лиш наставало омріяне літо,
Як дітвора вся неслася бігом
В гущу зелену рослин соковитих,
Зверху покриту пурпурним шатром.

Олександр Сушко
2023.03.27 11:04
Ніч. Святі й пророки встали із гробів
Й істину шаткують в борщик дрібно:
Як самого себе ближнього люби,
Дальніх - щирих, чесних - непотрібно.

А чому - не знаю. Вірю словесам
Писаним Абрамом і Мойсеєм.
Пропищали людям мудрі небеса:

Тетяна Левицька
2023.03.27 09:56
Вітер верби та води
Пустотливо куйовдив,
Тиша спала блаженно в саду,
Підбирали тополі
Срібляків чисті зорі.
Та зненацька на чорну біду

Заволала сирена,

Самослав Желіба
2023.03.27 02:23
А пам’ятаєш ти, як я ходив слідами,
   Завжди шукав тебе і просто дратував?
Я був тоді малий – ні розуму, ні дару,
   Які тобі би міг віддати просто так;
Я тільки серце мав, лиш вірність і відвагу,
   І тільки їх тобі присвячував щодня

Ярослав Чорногуз
2023.03.27 00:45
Посиніли губи помітно -
Не можу я мати усіх.
Та очі мої ненаситні
Все бачать, єбачать, аж сміх.

Уява працює: дівчаток
Все хочеться нових, аж страх...
Це старості, певно, початок -

Ярослав Чорногуз
2023.03.26 23:49
І зорі, і місяць, і мрії про тебе,
І солод повітря у тихім саду.
Спиваю на фоні вечірнього неба,
Напоюю душу свою молоду.

І вітер леліє, вихитує плечі,
Довірливо рими шепоче мені.
І килимом стелиться лагідний вечір,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Лайтер
2023.03.21

Яна Ковера
2023.03.20

Єлизавета Ярчевська
2023.03.06

Лідія Тарарак
2023.03.04

Марина Хрумало
2023.03.01

Павло Міт
2023.02.26

Іван Хрущ
2023.02.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Рибар (1959) / Вірші

 коли ні-про-що не говорять сади
ти приходиш тоді вже коли ні-про-що не говорять сади
посиди поруч ставу і вслухайся в дна його тишу
коли вітер колише і небо мене з ним колише
коли листя як крила падуть ангелічі торкнувшись води
і останній журавлик тонкий нам у небі щось пише

посиди. ти так довго вагався іти у цей сад чи не йти
перезрів навіть захід та й схід вже далеко-далеко
нас торкається відстань і спрагла безмежність безлика
неспроможна тепер вже довіку розгублених нас віднайти
хоч болить цьому саду до болі до спазмів до крику




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-17 17:47:07
Переглядів сторінки твору 10005
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.954 / 6  (4.956 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.916 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.10.27 15:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-17 21:45:19 ]
"і останній журавлик тонкий нам у небі щось пише" - щемний рядок :)

"в дна його тишу" - важкувата інверсія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-17 22:40:21 ]
Я вже тут і так крутила і сяк) наразі залишила "на потім". відчуваю теж важкість певну. Дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-18 00:06:44 ]
...і кінцівка гарнюща.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 09:11:53 ]
Дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-18 07:01:39 ]
наша панi Тетяна пише гарнющi вiршi. а наш славний поет Мiдянка чомусь вважае , що на Закарпаттi, крiм нього, е ще свята трiйця поетiв Любка-Белей-Коврей. не читае Мiдянка поетичнi майстернi. ))) nokiared@yandex.ru. скиньте менi листа, щоб я могла Вам надiслати питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 09:14:31 ]
Дякую дуже)) цей вірш написався на одному подиху.
Люблю, коли не треба вимучувати рядки, бо буває і таке)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-18 11:14:15 ]
болить саду - !!!

*зажурено


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 21:48:08 ]
приблизно так) зажурено-ностальгійно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 12:38:28 ]
Як красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 21:49:27 ]
Дякую, Улянко. Життя красиве у всіх його проявах))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-18 13:48:59 ]
Красиві рядки.
Сад вже осінній?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 21:59:27 ]
Схоже, осінні) Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 18:48:27 ]
і сад, і вірш , і ми - поети
в човні одному річки Лети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 22:04:11 ]
Ой, не так сумно. Невже вірш викликав такі асоціації?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-19 09:06:43 ]
кожен читач дивиться на твір через призму свого світосприйняття, настрою на даний момент. тому може й під таким кутом вийшло заломлення променя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 12:46:55 ]
Гармонійне розкрилення поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 23:08:04 ]
Дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 00:27:54 ]
посиди. вже не довго нам снами_садами оцими ясними іти
так болить це цвітіння і груди від болю такого тонкого охрипли...
посиди. ще не йди

Цей дивовижно глибокий вірш у кожного викликає свої емоції, і мені відгукнулося)
Уклін Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:28:02 ]
Оленко, вражена) дуже гарно))дякую)