ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Рибар (1959) / Вірші

 коли ні-про-що не говорять сади
ти приходиш тоді вже коли ні-про-що не говорять сади
посиди поруч ставу і вслухайся в дна його тишу
коли вітер колише і небо мене з ним колише
коли листя як крила падуть ангелічі торкнувшись води
і останній журавлик тонкий нам у небі щось пише

посиди. ти так довго вагався іти у цей сад чи не йти
перезрів навіть захід та й схід вже далеко-далеко
нас торкається відстань і спрагла безмежність безлика
неспроможна тепер вже довіку розгублених нас віднайти
хоч болить цьому саду до болі до спазмів до крику




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-17 17:47:07
Переглядів сторінки твору 12261
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.954 / 6  (4.956 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.916 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.10.27 15:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-17 21:45:19 ]
"і останній журавлик тонкий нам у небі щось пише" - щемний рядок :)

"в дна його тишу" - важкувата інверсія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-17 22:40:21 ]
Я вже тут і так крутила і сяк) наразі залишила "на потім". відчуваю теж важкість певну. Дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-18 00:06:44 ]
...і кінцівка гарнюща.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 09:11:53 ]
Дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-18 07:01:39 ]
наша панi Тетяна пише гарнющi вiршi. а наш славний поет Мiдянка чомусь вважае , що на Закарпаттi, крiм нього, е ще свята трiйця поетiв Любка-Белей-Коврей. не читае Мiдянка поетичнi майстернi. ))) nokiared@yandex.ru. скиньте менi листа, щоб я могла Вам надiслати питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 09:14:31 ]
Дякую дуже)) цей вірш написався на одному подиху.
Люблю, коли не треба вимучувати рядки, бо буває і таке)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-18 11:14:15 ]
болить саду - !!!

*зажурено


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 21:48:08 ]
приблизно так) зажурено-ностальгійно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 12:38:28 ]
Як красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 21:49:27 ]
Дякую, Улянко. Життя красиве у всіх його проявах))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-18 13:48:59 ]
Красиві рядки.
Сад вже осінній?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 21:59:27 ]
Схоже, осінні) Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 18:48:27 ]
і сад, і вірш , і ми - поети
в човні одному річки Лети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-18 22:04:11 ]
Ой, не так сумно. Невже вірш викликав такі асоціації?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-19 09:06:43 ]
кожен читач дивиться на твір через призму свого світосприйняття, настрою на даний момент. тому може й під таким кутом вийшло заломлення променя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 12:46:55 ]
Гармонійне розкрилення поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 23:08:04 ]
Дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 00:27:54 ]
посиди. вже не довго нам снами_садами оцими ясними іти
так болить це цвітіння і груди від болю такого тонкого охрипли...
посиди. ще не йди

Цей дивовижно глибокий вірш у кожного викликає свої емоції, і мені відгукнулося)
Уклін Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:28:02 ]
Оленко, вражена) дуже гарно))дякую)