ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
«Звіри»
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
* * *
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Чернігову
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Борг
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
* * *
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Кожному - своє
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Поруч ( пісня )
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
Барбарис
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ-Харків (діалог квартонів з Любов'ю Інішевою)
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Дощ
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-19 22:53:12
Переглядів сторінки твору 7824
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.726 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-19 23:02:44 ]
Олю, зачарована твоjiм дощем! ти завжди неповторна. а можна пiдказочку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-19 23:04:01 ]
дякую :) давай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-19 23:07:54 ]
це стосуеться посмiшки. краще написати усмiшка. бо iменник посмiшка вживаемо тодi, коли хочемо показати свое зневажливе ставлення, ехиднiсть, "кривляння". натомiсть "усмiшка" - коли йдеться про доброзичливiсть, щастя...гарний настрiй.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-19 23:10:30 ]
так? я й не знала :))) добре, Маріанночко, дякую, що підказала. міняю. хоча я люблю це слово - посмішка, воно в моєму сприйнятті якесь наче тепліше, ніж усмішка :) але то несуттєво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 00:20:06 ]
посмішка хіба не може бути ласкавою? гарно, Олю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 11:51:18 ]
бачиш, я завжди думала, що посмішка - це просто щось тихіше, лагідніше за рвучку і яскраву усмішку :))) схоже, я трохи неправа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 12:24:43 ]
бачиш,у нас говорять посмішка як про ласкаву) усмішка щось менше... словники,це словники...
сумно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:29:44 ]
ага, мені усмішка теж здається якоюсь… трохи голою :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 00:21:43 ]
Я теж про різницю між усмішкою і посмішкою не так давно довідалася. Ми просто не надаємо значення синонімам - а якщо про них згадати, то й дійсно, забарвлення негативне: посміховисько, посмішище, посміх ( пам'ятаєте пісню: "Ти покинув мене, сиротину, на посміх, поговір для людей").
Гарний у вас дощик. І дзвіночок на коромислі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 11:55:10 ]
дякую, Грені! :) недавно довідалася, що один з моїх друзів, читаючи художній текст, часто неправильно, по-своєму, наголошує слова. Я дуже дивувалася, а він каже - але ж якщо я наголошу інакше, то і зміст буде інакший! :))) можливо, я теж десь так само вкладаю власні відчуття у слова - такі, яких можливо там і нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 00:49:03 ]
...як було неодноразово сказано,
світлі мінори це (наше) усе

хоч природна глибина насправді не буває
стовідстоково світлою
завжди має місце ефект притемнення
чим глибше тим начебто тьмяніше

хоча (ми) мабуть трохи
претендуємо на якесь мистецтво, а отже
вихід за браму природності

& порівнювати ці всі матерії
чи обдумувати неспішно, завжди інтересно

щодо теми )

із найяснішими уклінними враженнями
ти звісними побажаннями
тими & іншими


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:07:04 ]
о, Сонце-Місяцю, цей мінор - це максимальний мажор, на який я здатна :)) серйозно-серйозно… так хотілося написати щось світло-відкрите, безтурботне :)
Ось і з'явилася єретична думка, що рай не закінчується пеклом - він з нього виростає…
/крадькома оглядається в пошуках крейди, щоб замалювати останню єресь… :)))/

щодо виходу за браму природності - недавно прийшла думка, що у нас чуттєві (емоційні) образи часто ототожнюються з більш високими, якщо можна було б так сказати, духовними. Весь "Апокаліпсис" написаний надзвичайно образно, але там немає жодного чуттєво-пристрастного образу… Колосальна тема! з самого ранку ходжу під цим враженням :)
/дякую - з найтеплішими, дуже приязними поклонами.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 06:20:47 ]
"побудь мені ще трішки незабутнім" - це так неперевершено промовлене. Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:08:41 ]
уклін, Роксолано :) буває, щось таке незабутнє скажеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 07:22:51 ]
:)) мокроє дєло шйош, началник!!

Гарний "дощик"... Головне, закоханий у ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:10:08 ]
душик теж непоганий :)) це той, що від слова "душа" :)))
дякую, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 07:32:34 ]
Гарно, Олю! На цей раз потішила дядька добротними римами!) Єдине, що оці два епітети підряд "підступний" і "зрадливий" нмсд звучать занадто банально. Особисто я поміняв би перший на якийсь більш несподіваний і вишуканіший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:13:22 ]
о, Слав, тепер точно знаю, чим тебе можна потішити :)))
я вагалася в тому місці - можна сказати "таку підступну і таку мінливу" - тобто життя, як і погода, непередбачуване і часто не дуже ласкаве. Але повелася на яскравіше "зрадливу" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 16:13:17 ]
Воно може і яскравіше, але занадто близьке до попереднього за змістом, а тому ще й створює відчуття якоїсь водянистості. Тому, мені здається, "мінливу", "вабливу", чи ще якусь іншу "-иву" наповнило б цей рядок більшим змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 09:01:16 ]
Щодо різниці між посмішкою і усмішкою - таки так...
Але в даному контексті - нмд, посмішка - вдаліший варіант. Якщо я вірно відчула той нюанс, що звучить між рядків... Тут та усмішка гірка, більше схожа на посмішку (у відчаї... підступну і зрадливу)
Тому, Олю, прислухайтесь до себе - що саме Ви хотіли передати читачеві, а тоді виберете )

Чудовий вірш!